Земляне - ГРОТ

Всё пройдет, как проходят однажды боли и спазмы,

Одной водой мы утолим свою жажду о разном.

Без корыстного умысла небо желаемое раздает,

Никакого потопа не будет, просто каждый получит своё.

Наконец-то догоним всё, за чем так долго гнались мы.

Но тут блестящее шоу нам покажет своё закулисье.

Мы увидем, за чей же счёт весь этот банкет был оплачен,

И вместе с желаемым получим свою неподъёмную сдачу.

Желающие не видеть, не наблюдать абсурд,

Поверив, что их не касается это, осядут в лесу.

Желающие восстать с размахом восстанут,

В небо ударят всех возможных цветов революций фонтаны.

Гнев прокипит, убивающий вскоре убьётся.

Дождями омытые раны затянутся, подсохнув на солнце.

Когда мы признаемся сами себе в своем планетарном изъяне,

Тогда на Земле и появится первый землянин.

Над городами летят

Тысячелетия схваток.

Это в утробе дитя

Выбрал рождения дату.

В роддоме заплачет ребёнок, медсёстры покажут его нам.

Он навсегда попрощался с заботливым миром внутри материнского лона.

Акушеры стоят у окна, как святые апостолы новой бездны.

Ребёнок родился, из теплого дома утробы навечно исчезнув.

А здесь водопады и птицы, глубокий анализ игры.

Задумано, что мы не сможем родиться, не покинув былые миры.

С себя же вчерашнего будто старую кожу оставить и скинуть,

Корабль уходит с причала и капитан обрубил канат-пуповину.

Бросить игральные карты, уйти от чужих ярлыков или лычек.

Он отличался от всех остальных только тем, что он без знаков отличий.

Только одна война- лишь над собой можно вырвать победу,

В мире сражающихся сторон он отдельно каждую сторону предал.

Без века века запоздавшие брызжут желчью с окон,

Но они даже бабочек судят за то, что бабочки предали кокон.

Снова и снова рождаться, себя обновляя до клеток,

Из эгоистов однажды родятся на свет люди Планеты.

Все пройде, як проходять якось болі та спазми,

Однією водою ми вгамуємо свою спрагу про різне.

Без корисливого наміру небо бажане роздає,

Жодного потопу не буде, просто кожен отримає своє.

Нарешті наздоженемо все, чого так довго гналися ми.

Але тут блискуче шоу нам покаже своє закулісне.

Ми побачимо, за чий же рахунок весь цей бенкет був оплачений,

І разом із бажаним отримаємо свою непідйомну здачу.

Бажаючі не бачити, не спостерігати абсурд,

Повіривши, що їх це не стосується, осядуть у лісі.

Охочі повстати з розмахом повстануть,

У небо вдарять всі можливі кольори революцій фонтани.

Гнів прокипить, що вбиває невдовзі уб'ється.

Дощами обмиті рани затягнуться, підсохнувши на сонці.

Коли ми зізнаємось самі собі у своїй планетарній ваді,

Тоді Землі і з'явиться перший землянин.

Над містами летять

Тисячоліття сутичок.

Це в утробі дитя

Вибрав народження дату.

У пологовому будинку заплаче дитина, медсестри покажуть її нам.

Він назавжди попрощався із турботливим світом усередині материнського лона.

Акушери стоять біля вікна, як святі апостоли нової прірви.

Дитина народилася, з теплого будинку утроби надовго зникнувши.

А тут водоспади та птахи, глибокий аналіз гри.

Задумано, що ми не зможемо народитися, не залишивши колишні світи.

З себе вчорашнього ніби стару шкіру залишити і скинути,

Корабель йде з причалу і капітан обрубав канат-пуповину.

Кинути гральні карти, уникнути чужих ярликів або личок.

Він відрізнявся від усіх інших тільки тим, що він без відзнак.

Тільки одна війна-тільки над собою можна вирвати перемогу,

У світі сторін, що б'ються, він окремо кожну сторону зрадив.

Без століття століття запізнілі бризкають жовчю з вікон,

Але вони навіть метеликів судять за те, що метелики зрадили кокон.

Знову і знову народжуватися, оновлюючи себе до клітин,

З егоїстів одного разу народяться люди Планети.