Я Приеду Без Повода - ГРОТ

Я приеду, ждать не стану подходящего дня,

Ведь подходящих не будет, пока ещё в силах понять.

Я приеду, пока суд вдруг не вынес вердикт,

Пока в бороду хуком не ошеломил кредит.

В своём уме пока и в то, что мы враги, не поверил,

Пока прямые поезда, и есть блабла или шеринг.

Да хоть сутками на собаках, дрезиной узкоколейной,

Я приеду, не паралич пока, не Альцгеймер.

Я приеду без повода, пусть жить придётся в гостинице,

Ведь повод нужен как оправдание нам годами не видеться.

Все мы гнёмся на приисках намыть крупицу успеха.

Я приеду, чтобы дать знать, что можно просто взять и приехать.

В городе твоём, как в моём, полумрак и тлен,

В разных субмаринах живем, но в одном котле.

Штурмом на вершину или жизнью задавлен в углу —

Я все приеду пополам делить, постели на полу.

Нас на пути к своим вновь приютят чужие,

Не согласится мир быть по-людски простым.

Белым пятном земля, ты о ней расскажи мне,

Греет свечой рассказ, если очаг простыл.

Я приеду посмотреть о чем поют в твоих краях,

Приеду посмотреть видать ли с твоего обрыва мой маяк,

Какого океана воды солят твой нерв,

Приеду посмотреть, в какой ты воюешь войне.

Как тебе чужой климат, как там местное солнце,

Что твоё, а что мимо, кто из всех незнакомцев,

Стал с тобой писать книгу, в каждой букве неделя,

Где любовь, а где иго?

Что вещает твой телек?

Поступил или слился?

Жизнь идёт или снится?

Разбираешься в лицах?

Просто кайф или принцип?

Убаюкивал совесть, или бился до крови?

Я возьму с собой чаю в путь, кто мне двери откроет.

Я приеду посмотреть на небо с твоих крыш.

Приеду разобраться в том, кто такие мы.

И за семью лесами будет один лишь экзамен —

Чтобы в безликой толпе мы друг друга узнали.

Нас на пути к своим вновь приютят чужие,

Не согласится мир быть по-людски простым.

Белым пятном земля, ты о ней расскажи мне,

Греет свечой рассказ, если очаг простыл.

Нас на пути к своим вновь приютят чужие,

Не согласится мир быть по-людски простым.

Белым пятном земля, ты о ней расскажи мне,

Греет свечой рассказ, если очаг простыл.

Я приїду, чекати не стану дня,

Адже відповідних не буде, поки що може зрозуміти.

Я приїду, доки суд раптом не виніс вердикт,

Поки що у бороду хуком не приголомшив кредит.

У своєму розумі поки і в те, що ми вороги, не повірив,

Поки що прямі поїзди, і є блабла чи шерінг.

Та хоч цілодобово на собаках, дрезиною вузькоколійною,

Я приїду, не параліч поки що, не Альцгеймер.

Я приїду без приводу, нехай жити доведеться в готелі,

Адже нагода потрібна як виправдання нам роками не бачитися.

Всі ми гнімося на копальнях намити крупицю успіху.

Я приїду, щоб дати знати, що можна просто взяти та приїхати.

У місті твоїм, як у моєму, напівтемрява і тлін,

У різних субмаринах живемо, але в одному казані.

Штурмом на вершину чи життям задавлений у кутку.

Я все приїду навпіл ділити, ліжка на підлозі.

Нас на шляху до своїх знову притулять чужі,

Не погодиться світ бути по-людськи простим.

Білою плямою земля, ти про неї розкажи мені,

Гріє свічкою розповідь, якщо осередок простиг.

Я приїду подивитися про що співають у твоїх краях,

Приїду подивитися чи бачити з твого обриву мій маяк,

Якого океану води солять твій нерв,

Приїду подивитись, у якій ти воюєш війні.

Як тобі чужий клімат, як там місцеве сонце,

Що твоє, а що повз, хто з усіх незнайомців,

Став із тобою писати книгу, у кожній букві тиждень,

Де кохання, а де ярмо?

Що мовить твій телевізор?

Вчинив чи злився?

Життя йде чи сниться?

Розбираєшся в обличчях?

Просто кайф чи принцип?

Заколисував совість, чи бився до крові?

Я візьму з собою чаю в дорогу, хто мені двері відчинить.

Я приїду подивитися на небо з твоїх дахів.

Приїду розібратися у тому, хто такі ми.

І за сімома лісами буде один лише іспит.

Щоб у безликому натовпі ми одне одного дізналися.

Нас на шляху до своїх знову притулять чужі,

Не погодиться світ бути по-людськи простим.

Білою плямою земля, ти про неї розкажи мені,

Гріє свічкою розповідь, якщо осередок простиг.

Нас на шляху до своїх знову притулять чужі,

Не погодиться світ бути по-людськи простим.

Білою плямою земля, ти про неї розкажи мені,

Гріє свічкою розповідь, якщо осередок простиг.