Веретено - ГРОТ

Не прекращается бой, старый разрушенный сити

Небо общается с нами как любящий родитель

Подкидывает трудности — сними страх с лица!

Это нам такой подарок, что надо стоять до конца

Холодно бывает так, что не спасают вещи

Тут никак не избежать ущелий, завалов и трещин

Ты столько возносил речей собственной особе

Каждый новый день — возможность

Показать, на что ты способен

Ты — центральная точка событий, самая гуща

Этот процесс ещё с рожденья тобой же запущен

Да, всё несправедливо так, что дыбом шерсть,

Но этот мир — творение ювелира, тут всё есть как есть

Маячат варианты, что мы ничего не успеем

Несбывшийся учёный спит, нанюханный клеем

Предок витязя одиннадцатый день квасит

Внучку Святогора трахают под Бенни Бенасси

Шифры Пушкина, философия Толстого

Или лучше грязные деньги в салоне X6-го

Всё проходит тихо, даже не дёрнется мускул

Крышуют сверху, и товар идёт по тайному руслу

Ты видел его след, апокалипсиса всадник

Тут только самые стойкие и не давали заднюю

Всё именно так, как учили прадеды с детства

Земная жизнь — это не место, чтобы отсидеться

Проблемы всё равно придут, ты услышишь топот

Можешь ночами ныть или их трансформировать в опыт

Решать только тебе: или не бить палец о палец

Или задуматься и провести детальный анализ

Долгими веками вьётся мира веретено

Заглядываю в бездну, ответы придут не сразу

На пути снегопад стоит стеной,

Но ты же знаешь, трудность — это огранка алмазов

Долгими веками вьётся мира веретено

Заглядываю в бездну, пытаюсь её коснуться

И даже если жизнь идёт на нас войной

Знай, это голос Бога, и он просит нас проснуться

Не припиняється бій, старий зруйнований сіті

Небо спілкується з нами як люблячий батько

Підкидає труднощі - зніми страх з обличчя!

Це нам такий подарунок, що треба стояти до кінця

Холодно буває так, що не рятують речі

Тут не уникнути ущелин, завалів і тріщин

Ти стільки підносив промов власної особи

Кожен новий день — можливість

Показати, на що ти здатний

Ти — центральна точка подій, найгуща

Цей процес ще з народження тобою вже запущений

Так, все несправедливо так, що дибки вовна,

Але цей світ — творіння ювеліра, тут все є як є

Маячать варіанти, що ми нічого не встигнемо

Нездійснений вчений спить, нанюханий клеєм

Предок витязя одинадцятий день квасить

Внучку Святогора трахкають під Бенні Бенассі

Шифри Пушкіна, філософія Толстого

Або краще за брудні гроші в салоні X6-го

Все проходить тихо, навіть не смикнеться м'язів

Дахують зверху, і товар йде по таємному руслу

Ти бачив його слід, апокаліпсису вершник

Тут тільки найстійкіші і не давали задню

Все саме так, як вчили прадіди з дитинства

Земне життя - це не місце, щоб відсидітися

Проблеми все одно прийдуть, ти почуєш тупіт

Можеш ночами нити або їх трансформувати в досвід

Вирішувати тільки тобі: чи не бити палець про палець

Або замислитися і провести детальний аналіз

Довгими століттями в'ється миру веретено

Заглядаю в безодню, відповіді прийдуть не відразу

На шляху снігопад стоїть стіною,

Але ти ж знаєш, труднощі — це огранювання алмазів

Довгими століттями в'ється миру веретено

Заглядаю в бездну, намагаюся її торкнутися

І навіть якщо життя йде на нас війною

Знай, це голос Бога, і просить нас прокинутися