Гость - ГРОТ

Еженочно в комнате над младенцем

Молочным тени носятся, рвут края в клочья,

Проверяя сон детский на прочность;

Тянет щупальцы страх, но внезапно

Сгустки тины волной смоет за борт.

Звук шагов, безопасности и запах,

Как в еловых раскидистых лапах —

В маминых спится руках.

Вместе с ним, все домашние уснули,

А страхи, теперь на тебя бросятся, как взъерошенный улей.

Посреди ночи, качая малыша, слушаешь,

Как твои тревоги возятся, кишат.

Тревоги пляшут у костра и хором твердят об одном,

Грядущего развертывая полотно —

Чем старше будет становится сын,

Тем реже в твою сторону склоняться будут весы.

Под маминым крылом умеренно тепло,

Но греться они лезут в общагу, там разбито стекло.

Местами поменяется минус и плюс,

Он обязан быть в опасности, иначе — трус!

Иначе, мужчиной не стать, не построить семьи!

Но опасность полезна только в меру, как яд змеи.

Ты не узнаешь, где его впервые угостят,

Жертва плохой компании, нет — её костяк.

Магии у тебя с каждым днем будет меньше,

Другая ласка, руками других женщин.

Однажды он навсегда шагнет через порог,

Входит в апогей твой шабаш раздумий и тревог.

Десяток везений, сотня подвохов,

Шелест оваций, выстрелов грохот.

Крайностями бурлящая эпоха

Смотрит на спящего твоего кроху.

Припев:

Задолго до того, как родиться, его странствие началось.

Ребенок — перелетная птица, в доме твоем гость.

Еще до того, как родиться, его странствие началось.

Ребенок — перелетная птица, в доме твоем гость.

Задолго до того, как родиться, его странствие началось.

Ребенок — перелетная птица, в доме твоем гость.

Еще до того, как родиться, его странствие началось.

Ребенок — перелетная птица, в доме твоем гость.

Щонечко в кімнаті над немовлям

Молочним тіні носяться, рвуть краї в клапті,

Перевіряючи сон дитячий на міцність;

Тягне щупальці страх, але раптово

Згустки тину хвилею змиє за борт.

Звук кроків, безпеки та запах,

Як у ялинових розлогих лапах —

У маминих спиться руках.

Разом з ним, всі домашні заснули,

А страхи, тепер на тебе кинуться, як скуйовджений вулик.

Посеред ночі, хитаючи малюка, слухаєш,

Як твої тривоги пораються, кишать.

Тривоги танцюють біля вогнища і хором твердять про одного,

Прийдешнього розгортаючи полотно —

Чим старшим буде син,

Тим рідше в твій бік схилятимуться ваги.

Під маминим крилом помірно тепло,

Але грітися вони лізуть в гурт, там розбите скло.

Місцями зміниться мінус і плюс,

Він повинен бути в небезпеці, інакше - боягуз!

Інакше, чоловіком не стати, не побудувати сім'ї!

Але небезпека корисна тільки в міру, як отрути змії.

Ти не дізнаєшся, де його вперше пригостять,

Жертва поганої компанії, немає - її кістяк.

Магії у тебе з кожним днем ​​буде менше,

Інша ласка, руками інших жінок.

Якось він назавжди зробить крок через поріг,

Входить у твій шабаш роздумів і тривог.

Десяток везінь, сотня каверз,

Шелест овацій, пострілів гуркіт.

Крайностями вируюча епоха

Дивиться на сплячого твого малюка.

Приспів:

Задовго до того, як народитися, його мандрівка почалася.

Дитина — перелітний птах, у дому твоєму гість.

Ще до того, як народитися, його мандрівка почалася.

Дитина — перелітний птах, у дому твоєму гість.

Задовго до того, як народитися, його мандрівка почалася.

Дитина — перелітний птах, у дому твоєму гість.

Ще до того, як народитися, його мандрівка почалася.

Дитина — перелітний птах, у дому твоєму гість.