Дети нулевых - ГРОТ

Я хочу воспеть своё время, без напева, как я привык,

А то понапишут без меня про детей нулевых

Куплет непредвзятый, как видеорегистратор

Воспроизводит катастрофу, выбирай виноватых

Пишет даже звук, нас тогда оглушило треском

Что-то рухнуло, война за какие-то кресла

Нам по детству казалось — бьётся добро со злом,

Но треском этим был ознаменован поколений разлом

Нас не тянуло к старшим, к соблазнам их компаний

Стали открываться клубы с приставками и компами

Эта новая наркота была дороговатой

Прежде приходилось поиграть в старых добрых пиратов

Вместо шляпы майка намотана на голове

Вместо шпаги спрятан лом в рукаве

Вместо острова — пустырь возле железнодорожных линий

Вместо золота в сундуках — в погребах алюминий

С приёмки мы бежали в клуб, боясь не успеть

Больше всех игрушек подсели на глобальную сеть

Сладкие кадры другого мира в картинках

И никому не нужно зубы выбивать в поединках

За пару лет всё, что было с той стороны монитора

Вдруг воплотилось в жизнь, и мы завизжали хором

Весь мир искрится, танцует, и мы с ними в строю

Этих кисок не нужно выгуливать, сами дают

Не нужно в поисках кайфа гаситься по подвалам

Всё легально, при поддержке центральных телеканалов

Чтобы пожизненно счастьем лучиться на всю планету

Нужно купить определённый набор предметов

В кольце из будней пахотных и выходных плясок

По-настоящему счастливо бездушное мясо

В сундуке с сокровищами дно оказалось двойным

Лучше бы мы сдохли от катаклизмов или войны

Нам от мира пришёл ответ

Мы не чувствуем голод, нет

Мы не знаем огня ракет

Нам ударили в дых

Нет того, чтобы враг забрал

Враг устроил из благ завал

Получил сатанинский бал

Из детей нулевых

Из детей нулевых

Тогда там не было возможности забить и пошариться в Гугле

Что означал этот распад советских республик

Это те же самые люди, всё мирно и без боя

Просто так сменились флаги, название страны другое

За пазухой старшиков топоры, ножи и стамески

Реформа смены валют, путь через две чеченских

У кого матёрей крыша, у кого острей кинжал

Под развлекательный музон с кассеты из-за рубежа

Мама, расскажи мне, почему дядя так озабочен?

Почему оружие в доме и гости посреди ночи?

Я вырастал из одежды, вдыхая заводскую сажу

Маленький мирок, там россыпь алых пятиэтажек

Двухтысячных начало, следующий этап повержен

Мы изучали, что значит жить, когда никто не держит

Целый мир нашёптывал на ухо: «Здесь далеко не скучно»

Мне две банки «Балтики семёрки» и три «Бонда» поштучно

В итоге школа посылалась к чёрту с треском

Встречай нас, улица, свободных, молодых и дерзких

Подворотня, самое днище — это внатуре сильно

Этому нас обучали в западных клипах и фильмах

Подошва сотрётся, водой сточится камень

Только нам не надо здесь о жизни, мы всё знаем сами

Так что наливай до краёв, настойка горяча

Железная иллюзия своей головы на плечах

Мы думали, что мы живём и жизнь эта искрится,

Но картинка потухала, обнажая стены теплицы

Искусственные звёзды, электрические блики

Удобрение информацией, нам создавали великих

Нам создавали счастье и разогнанные тучи

В каждом отсеке с экранов нам говорили, как лучше

Дальше — завал благ, подобие земного рая

Будто бы последний полив перед сбором урожая

Нам от мира пришёл ответ

Мы не чувствуем голод, нет

Мы не знаем огня ракет

Нам ударили в дых

Нет того, чтобы враг забрал

Враг устроил из благ завал

Получил сатанинский бал

Из детей нулевых

Из детей нулевых

Я хочу оспівати свій час, без співу, як я звик,

А то напишуть без мене про дітей нульових

Куплет неупереджений, як відеореєстратор

Відтворює катастрофу, вибирай винних

Пише навіть звук, нас тоді приголомшило тріском

Щось звалилося, війна за якісь крісла

Нам по дитинству здавалося б'ється добро зі злом,

Але тріском цим було ознаменовано поколінь розлом

Нас не тягло до старших, до спокус їх компаній

Почали відкриватися клуби з приставками та компами

Ця нова наркота була дорогою

Насамперед доводилося пограти в старих добрих піратів

Замість капелюха майка намотана на голові

Замість шпаги захований брухт у рукаві

Замість острова — пустир біля залізничних ліній

Замість золота в скриньках — у льохах алюміній

З прийомки ми втекли в клуб, боячись не встигнути

Найбільше іграшок підсіли на глобальну мережу

Солодкі кадри іншого світу в картинках

І нікому не потрібно зуби вибивати в поєдинках

За кілька років все, що було з того боку монітора

Раптом втілилося в життя, і ми завищали хором

Весь світ іскриться, танцює, і ми з ними в буду

Цих кицьок не потрібно вигулювати, самі дають

Не потрібно в пошуках кайфу гаситися по підвалах

Все легально, за підтримки центральних телеканалів

Щоб довічно щастя лучитися на всю планету

Потрібно купити певний набір предметів

У кільці з буднів орних і вихідних танців

По-справжньому щасливе бездушне м'ясо

У скрині зі скарбами дно виявилося подвійним

Краще би ми здохли від катаклізмів чи війни

Нам від світу прийшла відповідь

Ми не відчуваємо голод, ні

Ми не знаємо вогню ракет

Нам ударили вдих

Нема того, щоб ворог забрав

Ворог влаштував із благ завал

Отримав сатанінський бал

Із дітей нульових

Із дітей нульових

Тоді там не було можливості забити і пошаритися в Гуглі

Що означав цей розпад радянських республік

Це ті самі люди, все мирно і без бою

Просто так змінилися прапори, назва країни інша

За пазухою старшиків сокири, ножі та стамески

Реформа зміни валют, шлях через дві чеченські

У кого матерів дах, у кого гостріший кинджал

Під розважальний музон із касети з-за кордону

Мамо, розкажи мені, чому дядько такий стурбований?

Чому зброя в будинку та гості посеред ночі?

Я виростав з одягу, вдихаючи заводську сажу

Маленький світ, там розсип червоних п'ятиповерхівок

Двотисячний початок, наступний етап повалений

Ми вивчали, що означає жити, коли ніхто не тримає

Цілий світ нашіптував на вухо: «Тут далеко не нудно»

Мені дві банки «Балтики сімки» і три «Бонда» поштучно.

У підсумку школа посилалася до чорта з тріском

Зустріч нас, вулиця, вільних, молодих і зухвалих

Підворіття, саме днище — це в натурі сильно

Цьому нас навчали у західних кліпах та фільмах

Підошва зітреться, водою сточиться камінь

Тільки нам не треба тут про життя, ми все знаємо самі

Так що наливай до країв, настойка гаряча

Залізна ілюзія своєї голови на плечах

Ми думали, що ми живемо і життя це іскриться,

Але картинка згасала, оголюючи стіни теплиці

Штучні зірки, електричні відблиски

Добриво інформацією, нам створювали великих

Нам створювали щастя і розігнані хмари

У кожному відсіку з екранів нам говорили, як краще

Далі — завал благ, подоба земного раю

Начебто останній полив перед збиранням врожаю

Нам від світу прийшла відповідь

Ми не відчуваємо голод, ні

Ми не знаємо вогню ракет

Нам ударили вдих

Нема того, щоб ворог забрав

Ворог влаштував із благ завал

Отримав сатанінський бал

Із дітей нульових

Із дітей нульових