Судьба - зима - Григорий Лепс

Судьба-зима.

Время снегом падает с небес.

Я никогда от зимы седой не ждал чудес.

Холод в сердце моем построил дом, и течет кровь со льдом.

Припев:

Мне сколько лет ещё зимами жить, пока наступит Лето-Любовь.

Когда придёт пора теплых слов!

Судьба-зима нема — не спросить, мне сколько лет ещё зимами жить,

Пока наступит Лето-Любовь, когда придёт пора теплых слов.

Судьба-зима нема — не спросить, как с белым сердцем жить.

С утра метель, и зима подкралась уж в постель.

За сто недель солнца луч глаза мои не грел.

Вьюга друга нашла в лице моём, так вдвоём и живём!

…Пока наступит Лето-Любовь.

Когда придёт пора теплых слов!

Судьба-зима нема — не спросить, мне сколько лет ещё зимами жить,

Пока наступит Лето-Любовь, когда придёт пора теплых слов!

Судьба-зима нема — не спросить, как с белым сердцем жить.

Мне сколько лет ещё зимами жить, пока наступит Лето-Любовь.

Когда придёт пора теплых слов!

Судьба-зима нема — не спросить, как с белым сердцем жить.

Доля-зима.

Час снігом падає з небес.

Я ніколи від зими сивий не чекав чудес.

Холод у моєму серці побудував будинок, і тече кров із льодом.

Приспів:

Мені скільки років ще зимами жити, доки настане Літо-Любов.

Коли прийде час теплих слів!

Доля-зима нема—не спитати, мені скільки років ще зимами жити,

Поки настане Літо-Любов, коли прийде пора теплих слів.

Доля-зима нема — не спитати, як з білим серцем жити.

Зранку хуртовина, і зима підкралася вже в ліжко.

За сто тижнів сонця промінь очі мої не грив.

Завірюха друга знайшла в лиці моєму, так удвох і живемо!

…Поки настане Літо-Любов.

Коли прийде час теплих слів!

Доля-зима нема—не спитати, мені скільки років ще зимами жити,

Поки настане Літо-Кохання, коли прийде пора теплих слів!

Доля-зима нема — не спитати, як з білим серцем жити.

Мені скільки років ще зимами жити, доки настане Літо-Любов.

Коли прийде час теплих слів!

Доля-зима нема — не спитати, як з білим серцем жити.