Le Train D'amour - Gilbert Bécaud, Serge Lama

Un train manqué, dix ans de plus

Sur le quai de la gare du temps

Un train manqué, dix ans perdus

On s’en fout pas mal à trente ans

J’ai manqué l’heure du train d’amour

Et ce train-là, c’est pour toujours

Quand tu as manqué l’heure

J’avais un vieil horaire d’hiver

Un horaire périmé

Un vieil horaire de l’année dernière

Un train manqué, des pas perdus

Sur le quai de la gare du temps

Un train manqué, rien ne va plus

Les trains s' font rares à quarante ans

J’ai manqué l’heure du train d’amour, baby

Le train d’acier et de velours

Qui fait le tour du monde

Tu m’as écrit pendant un an

Des lettres d’amitié

Mais l’amitié, avec le temps

Tu sais…

J' vais manquer l’heure du train d’amour

Ho, qu’il en passe un autre, un jour!

Je le prendrai en marche

Et quitte à me rompre le cou

J' m’y accrocherai

Tiens, je voyagerai debout

Comme dans l' tramway

Un train manqué, vingt ans de trop

Sur le quai de la gare du temps

J’attends, buté, un train

C' qu’on est patient à cinquante ans!

J’aurai mon train, attends!

Un train manqué, vingt ans vécus

Sur le quai de la gare du temps

Je sais, tu le sais, on se r’fait plus

On r’fait les autres, à cinquante ans

Accroche-toi, Raymond!

Joue!

Accroche-toi, Raymond!

On n’est plus qu' les deux

Allez, viens!

Пропущений потяг, ще десять років

На платформі станції часу

Пропущений потяг, десять років втрачених даремно

Нам байдуже в тридцять

Я пропустив годину любовного потяга

І цей потяг назавжди

Коли ти пропустив час

У мене був старий зимовий графік

Прострочений графік

Старий розклад минулого року

Пропущений потяг, втрачені сходинки

На платформі станції часу

Пропустив потяг, нічого не йде

Потяги рідкісні в сорок

Я пропустив час на любовний потяг, дитино

Сталь і оксамитовий потяг

Хто ходить по світу

Ти писав мені рік

листи про дружбу

Але з часом дружба

Ти знаєш…

Я пропущу годину любовного потяга

Ой, нехай буде ще один день!

Я візьмуся за це

І навіть якщо це означає зламати мені шию

Я буду чіплятися за це

Тут я буду подорожувати прямо

Як у трамваї

Пропущений потяг, двадцять років занадто довго

На платформі станції часу

Чекаю, впертий, на потяг

Який терплячий один у п’ятдесят!

Я буду мати свій потяг, зачекай!

Пропустив потяг, двадцять років прожив

На платформі станції часу

Я знаю, ти знаєш, ми більше не робимо

Ми робимо інших, у п’ятдесят років

Тримайся, Раймонде!

Щока!

Тримайся, Раймонде!

Ми лише вдвох

Давай, давай!