La mer m'a donné - Georges Moustaki

La mer m’a donné sa carte de visite

Pour me dire:" Je t’invite à voyager

J’ai de grands chevaux à la crinière blanche

Et puis j’ai dans ma manche tant de bateaux

J’ai du vent qui enivre ceux qui veulent me suivre

Dans l’illusion facile de la douceur des îles

Terres inconnues où les filles les moins sages

Vivent sur les rivages à moitié nues"

La mer m’a donné une carte du monde

Mystérieuse et ronde comme un galet

Mais je t’ai trouvé étendue sur le sable

Fragile et désirable.

Je t’ai désirée

Plus belle qu’un voyage, plus douce, plus sauvage

Plus calme et plus cruelle que la mer qui m’appelle

Dans tes yeux ouverts, le ciel était bleu tendre

Tu m’as laissé te prendre comme on prend la mer

Comme on prend la mer

Comme on prend la mer

Море подарувало мені свою візитівку

Сказати мені: «Я запрошую вас у подорож

У мене великі коні з білими гривами

А потім у мене в рукаві так багато човнів

У мене вітер, який п’янить тих, хто хоче йти за мною

У легкій ілюзії солодощі островів

Невідомі землі, де менш виховані дівчата

Живи на напівголих берегах»

Море подарувало мені карту світу

Загадковий і круглий, як камінчик

Але я знайшов тебе лежачим на піску

Крихкий і бажаний.

я хотів тебе

Красивіше, ніж подорож, солодше, дикіше

Тиші й жорстокіші за море, що мене кличе

У твоїх відкритих очах небо було ніжно-блакитним

Ти дозволив мені взяти тебе, як ти везеш до моря

Як поїдемо до моря

Як поїдемо до моря