L'ambassadeur - Georges Moustaki

Je suis l’ambassadeur du temps et de l’espace

Mon pays c’est un peu toute la galaxie

Je ne suis pas d’ailleurs je ne suis pas d’ici

Je suis contemporain de chaque instant qui passe

Je viens de l’infini et de l’intemporel

Je hante les bas-fonds et fréquente les cours

Mes lettres de créance sont des mots d’amour

Dans toutes les langues de la Tour de Babel

J’ai les clefs du futur et de la nostalgie

Ma carte de visite est une mappemonde

Exilé de partout mes chemins vagabondent

À travers tous les signes de l’astrologie

Demain lorsque le vent effacera mes traces

Demain lorsque l’hiver étouffera ma voix

Demain lorsque la mort aura raison de moi

Lorsque viendra le temps de rejoindre l’espace

Le ciel d’Alexandrie sera mon dernier toit

Lorsque viendra le temps de rejoindre l’espace

Le ciel d’Alexandrie sera mon dernier toit

Я посол часу і простору

Моя країна, як вся галактика

Я не з іншого місця, я не звідси

Я сучасник кожної миті

Я приходжу з нескінченного і позачасового

Я відвідую нетрі й відвідую суди

Мої повноваження – це слова любові

Усіми мовами Вавилонської вежі

У мене є ключі від майбутнього і ностальгії

Моя візитна картка — карта світу

Вигнані звідусіль блукають мої стежки

Через всі знаки астрології

Завтра, коли вітер зітре мої сліди

Завтра, коли зима приглушить мій голос

Завтра, коли смерть переможе мене

Коли прийде час літати в космос

Небо Олександрії буде моїм останнім дахом

Коли прийде час літати в космос

Небо Олександрії буде моїм останнім дахом