Мой номер 245 - Гарик Кричевский

Не за границу, не в Рим, не в Ниццу наш уезжает эшелон,

Охране строгой плохо спится и чуть качается вагон.

Трава в кармане, письмо для Тани, ныкну заточку, как факир,

Не в Сочи жить, а в Магадане, глушить не водку, а Чифир.

Мой номер 245, на телогреечке печать,

А раньше жил я на Таганке, учил босоту воровать.

Мой номер 245, а я домой хочу опять,

И часто снится за колючкой мне моя мягкая кровать.

Донецкий Юра кричал мне: "Шура, грустить не нужно без нужды".

Из хлеба вылепили дуру, пугать салагу из вохры.

Простите, дамы - манто из ламы, я вас покину на пять лет,

На флейтах исполняйте гаммы и наводите марафет.

Мой номер 245, на телогреечке печать,

А раньше жил я на Таганке, учил босоту воровать.

Мой номер 245, а я домой хочу опять,

И часто снится за колючкой мне моя мягкая кровать.

Стучат колеса, и нет вопроса: куда уехал эшелон?

Жаль, отсырели папиросы и чуть качается вагон.

Мой номер 245, на телогреечке печать,

А раньше жил я на Таганке, учил босоту воровать.

Мой номер 245, а я домой хочу опять,

И часто снится за колючкой мне моя мягкая кровать.

Мой номер 245, на телогреечке печать,

А раньше жил я на Таганке, учил босоту воровать.

Мой номер 245, а я домой хочу опять,

И часто снится за колючкой мне моя мягкая кровать.

Не за кордон, не до Риму, не до Ніцци наш їде ешелон,

Охороні строгої погано спиться і трохи хитається вагон.

Трава в кишені, лист для Тані, никну заточення, як факір,

Не в Сочі жити, а в Магадані, глушити не горілку, а Чифір.

Мій номер 245, на тілогреєчку друк,

А раніше я жив на Таганці, вчив босоту красти.

Мій номер 245, а я додому хочу знову,

І часто сниться за колючкою мені моє м'яке ліжко.

Донецький Юра кричав мені: "Шура, сумувати не треба без потреби".

З хліба виліпили дурницю, лякати салагу з охри.

Вибачте, пані - манто з лами, я вас покину на п'ять років,

На флейтах виконуйте гами та наводьте марафет.

Мій номер 245, на тілогреєчку друк,

А раніше я жив на Таганці, вчив босоту красти.

Мій номер 245, а я додому хочу знову,

І часто сниться за колючкою мені моє м'яке ліжко.

Стукають колеса, і немає питання: куди поїхав ешелон?

Жаль, відсиріли цигарки і трохи хитається вагон.

Мій номер 245, на тілогреєчку друк,

А раніше я жив на Таганці, вчив босоту красти.

Мій номер 245, а я додому хочу знову,

І часто сниться за колючкою мені моє м'яке ліжко.

Мій номер 245, на тілогреєчку друк,

А раніше я жив на Таганці, вчив босоту красти.

Мій номер 245, а я додому хочу знову,

І часто сниться за колючкою мені моє м'яке ліжко.