Фея - Гарик Кричевский

Над городом моим опять туман и дождь,

И я решил пройтись по стареньким кафе,

Я сел в одном, я выпить был не прочь,

И тут вошла она, как в сладком сне.

У бармена упал пустой бокал из рук,

И замер официант с улыбкой на губах.

Таких очаровательных подруг

Рисуют ангелы на небесах.

Юная, нестрогая, фея длинноногая,

Как весна, гулящая — ты душа пропащая.

Юная, веселая, для любви готовая,

Как мечта далекая, фея синеокая.

Мы вышли из кафе к гостинице одной,

Она сказала мне, что денег не возьмет.

Сказала, что сегодня выходной:

Достаточно цветы и анекдот.

Сказала, что сегодня выходной:

Достаточно цветы и анекдот.

Юная, нестрогая, фея длинноногая,

Как весна, гулящая — ты душа пропащая.

Юная, веселая, для любви готовая,

Как мечта далекая, фея синеокая.

От солнечных лучей проснулся утром я,

Но не было моей веселой незнакомки,

Ни портмоне, ни нового плаща,

Лишь две ее забытые заколки.

Ни портмоне, ни нового плаща,

Лишь две ее забытые заколки.

Юная, нестрогая, фея длинноногая,

Как весна, гулящая — ты душа пропащая.

Юная, веселая, для любви готовая,

Как мечта далекая, фея синеокая.

Над містом моїм знову туман і дощ,

І я вирішив пройтися по стареньким кафе,

Я сів в одному, я випити був не геть,

І тут увійшла вона, як у солодкому сні.

У бармена впав порожній келих з рук,

І завмер офіціант з посмішкою на губах.

Таких чарівних подруг

Малюють ангели на небесах.

Юна, нестрога, фея довгонога,

Як весна, що гуляє — ти душа зникла.

Юна, весела, для кохання готова,

Як мрія далека, фея синьоока.

Ми вийшли з кафе до готелю одного,

Вона сказала мені, що грошей не візьме.

Сказала, що сьогодні вихідний:

Досить квіти та анекдот.

Сказала, що сьогодні вихідний:

Досить квіти та анекдот.

Юна, нестрога, фея довгонога,

Як весна, що гуляє — ти душа зникла.

Юна, весела, для кохання готова,

Як мрія далека, фея синьоока.

Від сонячних променів прокинувся вранці я,

Але не було моєї веселої незнайомки,

Ні портмоне, ні нового плаща,

Лише дві її забуті шпильки.

Ні портмоне, ні нового плаща,

Лише дві її забуті шпильки.

Юна, нестрога, фея довгонога,

Як весна, що гуляє — ти душа зникла.

Юна, весела, для кохання готова,

Як мрія далека, фея синьоока.