Днепровская делюга - Гарик Кричевский

За меня у Бога где-то попросили

У меня сегодня на душе весна.

Я вернулся в город, где с тобой мы жили.

До того, как пошла, до того, как пошла эта делюга.

По Днепру гуляет теплая погода…

Эх, закинем снасти, косячок взорвем,

Что такое счастье?

Это же свобода,

Если мы просто так, если мы просто так весело живем.

Если мы просто так, если мы просто так весело живем.

Где-то на плавдаче катера и лодки

Лихо зажигает вольная братва

Помнишь, что творили лучшие красотки

До того, как пошла, до того, как пошла эта делюга?

До того, как пошла, до того, как пошла эта делюга?

Приходилось бегать от бесовской тени,

Коль грехи чужие брались на себя.

Но хранило сердце город мой весенний,

До того, как пошла, до того, как пошла эта делюга.

До того, как пошла, до того, как пошла эта делюга.

Все сюда вернутся поздно или рано,

А когда вернутся, я им пропою

Про Днепро, про город, про друзей Богдана

И бродяжью его и бродяжью его трудную судьбу.

И бродяжью его и бродяжью его трудную судьбу.

Соберутся люди, посидим немного.

Выпью крепкой водки, как воды стакан,

Чтоб была по жизни ровная дорога,

Чтобы весело жить, чтобы не тужить, как живет Богдан.

Чтобы весело жить, чтобы не тужить, как живет Богдан.

За меня у Бога где-то попросили

У меня сегодня на душе весна.

Я вернулся в город, где с тобой мы жили.

До того, как пошла, до того, как пошла эта делюга.

До того, как пошла, до того, как пошла эта делюга.

За мені у Бога десь попросили

У мене сьогодні на душі весна.

Я повернувся до міста, де з тобою ми жили.

До того, як пішла, до того, як пішла ця делюга.

По Дніпру гуляє тепла погода…

Ех, закинемо снасті, косячок підірвемо,

Що таке щастя?

Це ж свобода,

Якщо ми просто так, якщо ми просто так весело живемо.

Якщо ми просто так, якщо ми просто так весело живемо.

Десь на плавці катера і човни

Лихо запалює вільна братва

Пам'ятаєш, що творили найкращі красуні

До того, як пішла, до того, як пішла ця делюга?

До того, як пішла, до того, як пішла ця делюга?

Доводилося бігати від бісовської тіні,

Коли гріхи чужі бралися на себе.

Але зберігало серце місто моє весняне,

До того, як пішла, до того, як пішла ця делюга.

До того, як пішла, до того, як пішла ця делюга.

Усі сюди повернуться пізно чи рано,

А коли повернуться, я їм пропою

Про Дніпро, про місто, про друзів Богдана

І Бродягою його і Бродягою його важку долю.

І Бродягою його і Бродягою його важку долю.

Зберуться люди, посидимо трохи.

Вип'ю міцної горілки, як води склянку,

Щоб була по життя рівна дорога,

Щоб весело жити, щоб не тужити, як живе Богдан.

Щоб весело жити, щоб не тужити, як живе Богдан.

За мені у Бога десь попросили

У мене сьогодні на душі весна.

Я повернувся до міста, де з тобою ми жили.

До того, як пішла, до того, як пішла ця делюга.

До того, як пішла, до того, як пішла ця делюга.