Britten: War Requiem, Op. 66 - Sanctus - Галина Вишневская, Бенджамин Бриттен

Soprano and Chorus:

Sanctus, sanctus, sanctus

Dominus Deus Saboath.

Pleni sunt ceoli et terra gloria tua,

Hosanna in excelsis.

Sanctus.

Benedictus qui venit in nomine Domini.

Hosanna in excelsis.

Sanctus.

Baritone:

After the blast of lighning from the East,

The flourish of loud clouds, the Chariot Throne;

After the drums of time have rolled and ceased,

And by the bronze west long retreat is blown,

Shall life renew these bodies?

Of a truth

All death will He annul, all tears assuage?

-

Fill the void veins of Life again with youth,

And wash, with an immortal water, Age?

When I do ask white Age he saith not so:

«My head hangs weighed with snow.»

And when I hearken to the Earth, she saith:

«My fiery heart shrinks, aching.

It is death.

Mine ancient scars shalls not be glorified,

Nor my titanic tears, the sea, be dried.»

Сопрано і хор:

Святиня, святиня, святиня

Dominus Deus Saboath.

Pleni sunt ceoli et terra gloria tua,

Осанна в excelsis.

Sanctus.

Benedictus qui venit in nomine Domini.

Осанна в excelsis.

Sanctus.

баритон:

Після вибуху блискавки зі сходу,

Розквіт гучних хмар, Престол Колісниці;

Після того, як барабани часу закотилися й стихли,

І бронзовим західним довгим відступом продувається,

Чи життя оновить ці тіла?

Про правду

Всю смерть Він скасовує, усі сльози заспокоїть?

-

Заповніть порожнечі життя знову молодістю,

І вмитися безсмертною водою, Вік?

Коли я запитую White Age, він відповідає не так:

«Моя голова висить, обтяжена снігом».

І коли я слухаю Землю, вона каже:

«Моє вогняне серце стискається, болить.

Це смерть.

Мої давні шрами не прославляться,

І мої титанічні сльози, море, не висохнуть».