À trop courir - Gaël Faye

De mauvaises herbes insoumises lézardent les trottoirs

Je ne dors pas, j’ai l’insomnie de ma cité dortoir

Toute ma vie j’ai rempli mon caddie d’illusions

Moi je téléphone, je télécommande et je télévision

Silence, on tourne, on vit, on rit mais ça ressemble à du playback

Mon banquier c’est James Brown et tous les mois c’est Payback

Des millions d’Andy Warhol s’impatient sur le quai de la gare

Pour un quart d’heure de trajet dans le train de la gloire

On veut être star à l’instar des étoiles

L’intimité s'étale en prime-time, se vend sur PayPal

On intronise le médiocre, plus de caviar, que de Bic Mac

On prépare une pensée fast-food dans les cuisines de l’audimat

Du pain et des jeux pour calmer les ventres creux

Du Xanax dans l'émeute, du Prozac pour miséreux

Fermez vos livres s’ils vous apprennent à hésiter

Méfiez-vous, à vouloir vivre on peut finir par exister

A trop courir après mes rêves j’fais des claquages au cœur

Quand j’y crois plus je prends la plume pour prendre de la hauteur

A trop courir après mes rêves (x2)

A force des courbes se dessinent sous mon regard somnifère

J’ai voulu décourber l'échine à courir après mes chimères

J’ai envolé mes rêves dans des avions de papier

Et j’ai voulu la vie d’château en m’endormant dans un clapier

La mer est belle monsieur, j’ai gommé les nuages

Voyez les valises sous mes yeux: elles m’invitent au voyage

Le ciel est beau madame, j’ai dessiné l’image

Ecoutez donc l’oiseau qui chante, enfermé dans sa cage

A trop courir après mes rêves j’fais des claquages au cœur

Quand j’y crois plus je prends la plume pour prendre de la hauteur

A trop courir après mes rêves (x2)

J’ai fabriqué des mondes, j’ai mis des mots et des rires, des pleurs

Et puis le temps lui a buriné mes rides, j’ai peur

Je cours, j’veux d’autres odeurs pour mes narines

Je danse, je tourne, petit ballerine sur baril de poudre

La poésie que je brode, c’est d’la dentelle à coudre

Quand c’est l’orage dehors, j’en ai plus rien à foudre

J’ai fais des rêves d’un rien, maintenant j’ai rien qu’mes rêves

Et c’est leur loi d’airain qui fait que je dérive

Loin au large, j’ai vu mon île tu sais

Toucher au but j’y vais enfin j’essaie

Des paquets d’rimes pour que mon âme affleure

Je veux faire des victimes avec des armes à fleurs

Je ralentis le pas, j’reprends mon souffle parfois

Il y a mes rêves qui tardent face au cadran qui tourne

A trop courir après mes rêves j’fais des claquages au cœur

Quand j’y crois plus je prends la plume pour prendre de la hauteur

A trop courir après mes rêves (x2)

Бунтівні бур’яни тріщать тротуари

Я не сплю, у мене безсоння мого гуртожиткового міста

Все життя я наповнював свій візок ілюзіями

Я телефоную, я пульт і телевізор

Тиша, крутимося, живемо, сміємося, але це звучить як мінусовка

Мій банкір — Джеймс Браун, і кожен місяць — розплата

Мільйони Енді Уорхола нетерпляче чекають на пероні вокзалу

Чверть години їздити на поїзді слави

Ми хочемо бути зірками, як зірки

Інтимність поширюється в прайм-тайм, продається на PayPal

Ми вводимо посередню, більше ікри, ніж Bic Mac

Готуємо фаст-фуд-думку на кухнях рейтингів

Хліб та ігри для заспокоєння порожніх шлунків

Ксанакс у бунті, Прозак для бідних

Закрийте свої книги, якщо вони вчать вас вагатися

Будьте обережні, якщо ви хочете жити, ви можете закінчити існування

Занадто багато в погоні за своїми мріями, моє серце розривається

Коли я більше в це вірю, берусь за ручку, щоб набрати висоту

Занадто багато переслідую мої мрії (x2)

Від кривих, що формуються під моїм сплячим поглядом

Я хотів вигнути спину, щоб бігти за своїми химерами

Я літав своїми мріями на паперових літаках

І я хотів жити в замку, заснувши в хатині

Море прекрасне пане, я хмари стер

Бачиш перед очима валізи: вони запрошують мене в подорож

Небо прекрасне пані, я намалював картину

Послухайте, як співає птах, замкнений у своїй клітці

Занадто багато в погоні за своїми мріями, моє серце розривається

Коли я більше в це вірю, берусь за ручку, щоб набрати висоту

Занадто багато переслідую мої мрії (x2)

Я створив світи, я ставив слова і сміх, сльози

А потім час розвіяв мої зморшки, мені страшно

Я біжу, хочу інших запахів для ніздрів

Я танцюю, крутюся, маленька балерина на пороховій бочці

Поезія, яку я вишиваю, — це шиття мережива

Коли надворі буря, мені вже байдуже

Я не мріяв ні про що, тепер у мене немає нічого, крім моїх мрій

І це їхній залізний закон змушує мене дрейфувати

Знаєш, далеко за морем я бачив свій острів

Доторкнувшись до мети, я нарешті йду, я намагаюся

Пакети рим для моєї душі випливають на поверхню

Я хочу вбивати квітковою зброєю

Я сповільнююсь, іноді перехоплюю подих

Є мої мрії, які затримуються на циферблаті, що обертається

Занадто багато в погоні за своїми мріями, моє серце розривається

Коли я більше в це вірю, берусь за ручку, щоб набрати висоту

Занадто багато переслідую мої мрії (x2)