Je pars - Gaël Faye

Je pars, ma vie est trop maussade

Je pars j’ai laissé une feuille incrustée de mots sales

Je pars laissez-moi donc ma douleur

Je pars pour un monde fait de lumière et de couleurs

Je pars car le ciel est bas et gris

Les vieux n’ont plus d’sagesse, ils sont racistes et aigris

Je pars, je m’envole vers le rire des enfants

Je pars même s’ils m’en veulent j’ai trop souffert dans mes tourments

Je pars, j’ai déjà fait mes valises

Je pars car nos modes de vies d’ici me scandalisent

Je pars la vie m’transperce de part en part

Je pars car faut être fort et moi j’ai perdu mes remparts

Je pars, y’aura ni promesses ni nouvelles

Je pars, fallait du cran, j’ai activé la manivelle

Par un beau matin je pars je laisse le flambeau

Je trouverai mon Abyssinie, moi l’Arthur Rimbaud

Je pars, parti pour la vie

Je pars, viens avec moi si t’as envie

Je pars, pour la saison des pluies

Je pars, hier, demain et aujourd’hui

Je pars, parti pour la vie

Je pars, viens avec moi si t’as envie

Je pars, pour un rayon d’ombre

Viens retrouver colombe mon coeur mort sous les décombres

J’veux juste un chapeau de paille, une plage et un transat

Oublier les charters, les aéroports dans lesquels on transite

J’veux des nuits douces au ciel étoilé, scruter la galaxie

Ici y’a pas d’laxisme, on bosse jusqu'à la cataplexie

J’veux manger du riz au curry et des mangues juteuses

J’veux pas d’leur vache folle qui rit à la fièvre aphteuse

Et puis ce soleil qui tannerait ma peau luisante sous la pommade

Ici on m’appelle «Negro «, y’a pas d’place pour nos peaux mates

J’veux qu’mes pommettes, mes zygomatiques s'échauffent toute l’année

L’ami !

Les choses qu’ils promettent?

Être condamné à glaner

Sur sample de guitare sèche, j’veux des gens simples et des sourires

Ici c’est rare qu’on nous supporte, qu’on ouvre les portes et les serrures

J’veux vivre sur des rythmiques, des mélopées

Me libérer de mes chaînes, car la culture m’a menotté

J’veux que tu viennes allez, rentre dans mon monde

Viens retrouver colombe mon cœur mort sous les décombres

Embrassez-moi, je suis pour l’amour et la paix

Le 28 août à DC j’ai fait le rêve de l’appel

La peine ma vrai nature, je vis avec

Comme l’orphelin du monde, l’enfant seul, le restavek

J’vis dans ces rues tristes, le matin hivernal

J’suis enfermé dans l’enfer et pour moi c’est infernal

Amenez la joie dans mes ténèbres, apocalypse de mes tourments

J’ai l’impression d'être au tournant que les personnes autour me mentent

Venez mourir !

Comme les vagues de la plage

Venez donc lire, le vague à l'âme de mes pages

Les palmiers sont courbés comme des vieillards

Les bords de mer sont devenus de tristes dépotoirs

L'érosion a mis à nu les mornes à rhum

L’Abyssin a condamné tous les chemins qui mènent à Rome

Ma musique s’exprime comme une saudade

Les notes et les mots se mettent debout comme des soldats !

Я йду, моє життя надто нудне

Я йду, я залишив аркуш брудних слів

Я йду, тому залиш мені мій біль

Я йду у світ зі світла та кольорів

Я йду, бо небо низьке й сіре

У старих більше немає мудрості, вони расистські та озлоблені

Йду, лечу назустріч дитячому сміху

Я йду, навіть якщо мене хочуть, я занадто страждав у своїх муках

Я йду, я вже зібрав валізи

Я йду, тому що наш спосіб життя мене скандалює

Я йду, життя пронизує мене наскрізь

Я йду, бо ти повинен бути сильним, а я втратив свої вали

Я йду, ні обіцянок, ні новин не буде

Я йду, треба було сміливості, я перевернув рукоятку

Одного чудового ранку я йду, залишаю смолоскип

Я знайду свою Абіссінію, мене Артюра Рембо

Я йду, пішов на все життя

Я йду, ходи зі мною, якщо хочеш

Я їду, на сезон дощів

Я йду вчора, завтра і сьогодні

Я йду, пішов на все життя

Я йду, ходи зі мною, якщо хочеш

Я йду, за промінчиком тіні

Прийди і знайди під завалами мого мертвого голуба

Я просто хочу солом’яний капелюх, пляж і шезлонг

Забудьте про чартери, аеропорти, через які ми проїжджаємо транзитом

Я хочу солодких ночей під зоряним небом, вдивляючись у галактику

Тут немає в’ялості, працюємо до катаплексії

Я хочу їсти рис каррі та соковиті манго

Я не хочу, щоб їхні корови сміються над ящуром

А потім це сонце, яке під маззю засмагло б мою блискучу шкіру

Тут мене називають «негр», немає місця нашій смаглявій шкірі

Я хочу, щоб мої вилиці, вилиця зігрівали цілий рік

Друг!

Речі, які вони обіцяють?

Бути приреченим збирати

На семплі акустичної гітари я хочу простих людей і посмішок

Тут рідко нас підтримують, відкривають двері та замки

Хочеться жити на ритмах, мелодіях

Звільни мене від моїх кайданів, бо культура закувала мене в наручники

Я хочу, щоб ти прийшов, прийшов у мій світ

Прийди і знайди під завалами мого мертвого голуба

Поцілуй мене за любов і мир

28 серпня у Вашингтоні мені приснився дзвінок

Біль, моя справжня природа, з яким я живу

Як сирота світу, самотня дитина, реставень

Я живу на цих сумних вулицях, зимовий ранок

Я замкнений у пеклі, і для мене це пекло

Принеси радість моїй темряві, апокаліпсис моїх мук

Я відчуваю, що я за рогом, що люди навколо мене брешуть

Давай помри!

Як хвилі на пляжі

Приходь і читай, хвиля до душі мої сторінки

Пальми зігнуті, як старі

Узбережжя перетворилися на сумні смітники

Ерозія оголила ромові пагорби

Абіссінець прирік усі дороги, що ведуть до Риму

Моя музика говорить як saudade

Ноти і слова встають, як солдати!