Petit pays - Gaël Faye, Francis Muhire

Gahugu gatoyi

Gahugu kaniniya

Warapfunywe ntiwapfuye

Waragowe ntiwagoka

Gahugu gatoyi

Gahugu kaniniya

Une feuille et un stylo apaisent mes délires d’insomniaque

Loin dans mon exil, petit pays d’Afrique des Grands Lacs

Remémorer ma vie naguère avant la guerre

Trimant pour me rappeler mes sensations sans rapatriement

Petit pays je t’envoie cette carte postale

Ma rose, mon pétale, mon cristal, ma terre natale

Ça fait longtemps les jardins de bougainvilliers

Souvenirs renfermés dans la poussière d’un bouquin plié

Sous le soleil, les toits de tôles scintillent

Les paysans défrichent la terre en mettant l’feu sur des brindilles

Voyez mon existence avait bien commencé

J’aimerais recommencer depuis l’début, mais tu sais comment c’est

Et nous voilà perdus dans les rues de Saint-Denis

Avant qu’on soit séniles on ira vivre à Gisenyi

On fera trembler le sol comme les grondements de nos volcans

Alors petit pays, loin de la guerre on s’envole quand?

Petit bout d’Afrique perché en altitude

Je doute de mes amours, tu resteras ma certitude

Réputation recouverte d’un linceul

Petit pays, pendant trois mois, tout l’monde t’a laissé seul

J’avoue j’ai plaidé coupable de vous haïr

Quand tous les projecteurs étaient tournés vers le Zaïre

Il fallait reconstruire mon p’tit pays sur des ossements

Des fosses communes et puis nos cauchemars incessants

Petit pays: te faire sourire sera ma rédemption

Je t’offrirai ma vie, à commencer par cette chanson

L'écriture m’a soigné quand je partais en vrille

Seulement laisse-moi pleurer quand arrivera ce maudit mois d’avril

Tu m’as appris le pardon pour que je fasse peau neuve

Petit pays dans l’ombre le diable continue ses manœuvres

Tu veux vivre malgré les cauchemars qui te hantent

Je suis semence d’exil d’un résidu d'étoile filante

Un soir d’amertume, entre le suicide et le meurtre

J’ai gribouillé ces quelques phrases de la pointe neutre de mon feutre

J’ai passé l'âge des pamphlets quand on s’encanaille

J’connais qu’l’amour et la crainte que celui-ci s’en aille

J’ai rêvé trop longtemps d’silence et d’aurore boréale

À force d'être trop sage j’me suis pendu avec mon auréole

J’ai gribouillé des textes pour m’expliquer mes peines

Bujumbura, t’es ma luciole dans mon errance européenne

Je suis né y’a longtemps un mois d’août

Et depuis dans ma tête c’est tous les jours la saison des doutes

Je me navre et je cherche un havre de paix

Quand l’Afrique se transforme en cadavre

Les époques ça meurt comme les amours

Man j’ai plus de sommeil et je veille comme un zamu

Laissez-moi vivre, parole de misanthrope

Citez m’en un seul de rêve qui soit allé jusqu’au bout du sien propre

Petit pays

Quand tu pleures, je pleure

Quand tu ris, je ris

Quand tu meurs, je meurs

Quand tu vis, je vis

Petit pays, je saigne de tes blessures

Petit pays, je t’aime, ça j’en suis sûr

Гахугу гатої

Гахугу канінія

Warapfunywe ntiwapfuye

Waragowe ntiwagoka

Гахугу гатої

Гахугу канінія

Лист і ручка заспокоюють мої безсонні марення

Далеко в моєму вигнанні, маленька африканська країна Великих озер

Згадую своє життя перед війною

Тримант, щоб нагадати мені про мої почуття без репатріації

Маленька країна, я посилаю тобі цю листівку

Моя троянда, моя пелюстка, мій кришталь, мій рідний край

Бугенвілійні сади вже давно

Спогади, поховані в пилу складеної книги

Під сонцем виблискують жерстяні дахи

Селяни розчищають землю, підпалюючи гілля

Бачиш, моє існування почалося добре

Я хотів би почати спочатку, але ви знаєте, як це

І ми загубилися на вулицях Сен-Дені

Поки ми не станемо старечі, ми поїдемо жити в Гісеньї

Ми будемо трясти землю, як гуркіт наших вулканів

Така маленька країна, далеко від війни, коли ми полетімо?

Маленький шматочок Африки примостився високо

Я сумніваюся в своїх коханнях, ти залишишся моєю впевненістю

Репутація вкрита саваном

Маленька країна, на три місяці всі залишили тебе в спокої

Зізнаюся, я визнав себе винним у тому, що ненавиджу тебе

Коли весь центр уваги був на Заїрі

Довелося відбудувати свою маленьку країну на кістках

Братські могили, а потім наші нескінченні кошмари

Маленька країна: усміхатися буде моїм спокутуванням

Я віддам тобі своє життя, починаючи з цієї пісні

Письмо зцілювало мене, коли я входив у обертання

Тільки дозволь мені плакати, коли настане той проклятий квітень

Ти навчив мене прощати, щоб я виглядав по-новому

Маленька країна в тіні диявол продовжує свої маневри

Ви хочете жити, незважаючи на кошмари, які вас переслідують

Я заслане насіння залишку падаючої зірки

Гіркий вечір між самогубством і вбивством

Я написав ці кілька речень нейтральним кінчиком маркера

Я пройшов вік памфлетів, коли ми в нетрях

Я знаю ту любов і страх, що ця зникає

Мені надто довго снилася тиша і полярне сяйво

Через те, що я був занадто мудрим, я повісився своїм нимбом

Я писав тексти, щоб пояснити свій біль

Бужумбура, ти мій світлячок в моїх європейських мандрівках

Я народився давно, серпень

А оскільки в моїй голові кожен день сезон сумнівів

Я з розбитим серцем і шукаю притулку спокою

Коли Африка перетворюється на труп

Віки вмирають, як кохання

Чоловіче, я більше сплю і прокидаюся, як заму

Дай мені жити, слово мізантропа

Назвіть мені одну мрію, яка досягла свого

Маленька країна

Коли ти плачеш, я плачу

Коли ти смієшся, я сміюся

Коли ти помреш, я помру

Коли ти живеш, я живу

Маленька країна, я стікаю кров’ю з твоїх ран

Маленька країна, я люблю тебе, я в цьому впевнена