RAG #3 - Fauve

Vieux frères

J’suis encore arrivé en retard ce matin

Comme hier, comme avant-hier, comme tous les jours depuis 3 semaines

Il est à peu près 11 heure

Et j’dors encore sur mon clavier

J’ai l’nez dans la manche de ma veste pas lavée

Qui dégage une odeur bizarre

J’fais semblant à un point et c’est devenu absurde

J’suis vraiment une imposture

Et aujourd’hui encore j’vais mettre en marche le simulateur de travail

Pour envoyer des bouteilles aux autres vieux frères et aux belles

Qu’est-ce que j’fou là?

Où est-ce que j’vais?

Est-ce que ça va être ça ma vie rester 40 ans sur les mêmes rails?

Mais j’serai jamais assez fort

J’aurai jamais les épaules

J’arrive plus à suivre

J’ai déjà des points de côté des deux côtés

Heureusement ce matin c’est un peu différent

C’est grâce à ce qui s’est passé hier soir quand on était ensemble

Quand on était ensemble avec les autres vieux frères

Dans les mots dans les bruits les tambours les échos et les images

Et qu’on a avancé sans baisser la tête

Qu’on a pu transpirer et crier

Sans contraintes sans retenus sans craintes

C'était impensable de vivre ça

D’avoir le droit de sortir ce qu’on avait dans notre tête depuis tout ce temps

Ces choses dont on pensait que tout le monde se foutait

Ca m’a fait du bien

Ca m’a fait du bien parce que c'était vrai

Parce que c'était sincère

Parce que c'était nous vieux frères

старі брати

Сьогодні вранці я знову прийшов пізно

Як вчора, як позавчора, як кожен день 3 тижні

Це близько 11 години

А я досі сплю на клавіатурі

У мене ніс в рукаві мого непраного піджака

Що видає дивний запах

Я роблю вигляд, і це стало абсурдом

Я справді шахрай

І сьогодні я знову збираюся ввімкнути робочий тренажер

Відправляти пляшки іншим старим братам і дамам

Якого біса я тут роблю?

куди я йду?

Чи буде це моє життя, коли я буду 40 років на одному шляху?

Але я ніколи не буду достатньо сильним

У мене ніколи не буде плечей

Я більше не можу стежити

У мене вже є бічні шви з обох сторін

На щастя, сьогодні ранок трохи інший

Це через те, що сталося минулої ночі, коли ми були разом

Коли ми були разом з іншими старими братами

У словах у шумах барабанах відлуння й образи

І ми рушили далі, не опускаючи голови

Щоб ми могли потіти й кричати

Без обмежень без обмежень без страхів

Пережити це було немислимо

Мати право випустити те, що було в голові весь цей час

Речі, про які ми думали, що всім байдуже

Це принесло мені користь

Це змусило мене почуватися добре, тому що це була правда

Бо це було щиро

Бо це були ми, старі брати