Voyous - Fauve, Georgio

Barre-toi !

Casse-toi j’t’ai dit, qu’est ce qu’il te faut de plus?

T’en as pas vu assez?

Et arrête de m’regarder comme ça

T’as rien écouté?

T’as rien compris?

Comment j’dois te l’dire pour que ça imprime?

Ecoute, pauvre conne:

J’suis pas quelqu’un de bien, j’suis pas une belle personne

J’suis une sale bête, une bouteille de gaz dans une cheminée

Et j’vais finir par te sauter au visage si tu t’approches trop

Comme ça a fait avec les autres

Mais tu sais pas d’quoi tu parles

J’ai essayé ça sert à rien on change pas, on change jamais

Et quand bien même de toute façon ici y’a pas de deuxième chance

On efface pas les ardoises

Me dit pas qu’t’es pas au courant, qu’t’as pas vu?

C’est imprimé partout dans les journaux

Sur les écrans, dans le regard des gens

C’est même écrit en grand sur les immeubles, la nuit

Quand les gens biens comme toi sont endormis

C’est marqué en rouge:

Tu nais comme ça, tu vis comme ça, tu canes comme ça

Seul à poil face à ton reflet avec ton dégoût de toi même

Ta culpabilité et ton désespoir comme seul témoin

Non crois moi, tu veux vraiment pas qu’j’aille plus loin

Parce qu’au mieux ça t’empêchera de dormir

Et au pire ça t’donnera envie de m’cracher à la gueule

Alors avant que j’me transforme encore une fois, pars en courant

Fuis-moi comme le choléra

Non j’ai braqué personne, planté personne, buté personne

Mais j’suis un voyou c’est comme ça qu’on dit tout simplement

J’ai fait des choses que j’regrette suffisamment

Suffisamment pour y penser tout l’temps

J’pourrais te donner un million de bonnes raisons

Pour qu’on m’attrape, qu’on m’casse les genoux et qu’on m’cloue au pilori

Et si un jour on vient m’chercher, j’résisterai pas

J’sortirai les mains sur la tête sans faire d’ennui

Mais avant qu'ça arrive j’voudrais qu’tu sache que j’ai compris

Que j’passe mes nuits entre cachetons et insomnies

Et que j’vais m’battre pour reconstruire un apprenti repenti

Et tant pis, si ça m’prend toute une vie

Pardon, que j’parle un peu moins fort?

Ah, on vous dérange en faite, merde…

Et ben si on t’dérange tu t’casses ou sinon tu fermes ta gueule

Tu regardes ton assiette et tu nous fous la paix 5 minutes

Le temps que j’termine, tu peux faire ça?

Qu’est-ce qu’il y a, ça t’gêne qu’on t’croise comme ça devant tout l’monde?

Ben ouais c’est chiant !

J’comprend mon gars

Mais dis toi que t’as d’la chance toi

Toi t’es né bien comme il faut, t’es solide, t’es cohérent

Tu mets personne mal à l’aise dans les restaurants

Tu dors bien sur tes deux oreilles

T’es un bon p’tit français, t’es beau, t’es bien

Comme un magazine de déco, comme une maison témoin

Ça n’t’arrive pas ces choses là, hein?

Tu vois absolument pas de quoi j’parle?

Et ben ouvre pas trop la porte de ton placard alors

Tu pourrais être surpris

Ça va t’faire tout drôle le soir où les choses

Que tu pensais avoir enfouies te font savoir

Qu’en fait, elles étaient là, juste là, planquées sous le tapis

Elles sortent une main puis t’plantent une seringue dans le pied

Avant de disparaître

Et alors là ça t’prend à la gorge, comme des odeurs d’ammoniac

Ça t’colle des sueurs froides, t’as les dents qui claquent

Mais non, j’me calme pas !

J’me calme pas, il sait pas c’que c’est lui !

Il sait pas c’que sait que d'être un crevard

D'être mal-foutu, d'être une crasse, un pantin

D'être le terrain où le bien et le mal s’affrontent

Il sait pas c’que c’est !

Non j’ai braqué personne, planté personne, buté personne

Mais j’suis un voyou c’est comme ça qu’on dit tout simplement

J’ai fait des choses que j’regrette suffisamment

Suffisamment pour y penser tout l’temps

J’pourrais te donner un million de bonnes raisons

Pour qu’on m’attrape, qu’on m’casse les genoux et qu’on m’cloue au pilori

Et si un jour on vient m’chercher, j’résisterai pas

J’sortirai les mains sur la tête sans faire d’ennui

Mais avant qu'ça arrive j’voudrais qu’tu sache que j’ai compris

Que j’passe mes nuits entre cachetons et insomnies

Et que j’vais m’battre pour reconstruire un apprenti repenti

Et tant pis, si ça m’prend toute une vie

Comment est-ce que tu peux penser qu’tu tiens à moi si moi même j’y tiens pas?

Pourquoi tu dis qu’tu m’aimes alors que moi même j’me déteste?

Pourquoi t’es là, pourquoi tu restes?

Comment est-ce que tu peux penser qu’tu tiens à moi si moi même j’y tiens pas?

Pourquoi tu dis qu’tu m’aimes alors que moi même j’me déteste?

Pourquoi t’es là, pourquoi tu restes?

Non pas ce soir, pas ce soir laisse-moi s’il-te-plait

Non j’veux pas y aller, j’veux pas rentrer, j’veux pas dormir

Mais surtout non j’veux pas parler

Ce soir j’veux juste hurler

J’ai besoin d’ouvrir les vannes, tu comprends, de tout lâcher

Comme un puceau qui ment, de hurler mes mots pesants

Avec ma voix d’adolescent qui a jamais mué

De hurler ma peur de l’abandon, ma recherche frénétique d’attention

Mon besoin d’reconnaissance en permanence, comme un chien des caresses

Mes tentatives désespérées d’me faire passer pour un mec que j’suis pas

Et que j’serai probablement jamais

De hurler mon absence de courage, ma cruauté, ma politesse maladive

Mon optimisme débile, mon zèle dangereux

Mes réflexes à la con, mes accès de colère

Ma culpabilité bidon, ma sexualité en vrac et mes fantasmes tordus

De hurler ma peur panique des autres, ma mesquinerie sournoise

Mes regrets, mes erreurs, mes névroses

Mes obsessions, mes méta-obsessions

Ma phobie de la douleur, de la perte, du suicide, de la dépression

Non j’ai braqué personne, planté personne, buté personne

Mais j’suis un voyou c’est comme ça qu’on dit tout simplement

J’ai fait des choses que j’regrette suffisamment

Suffisamment pour y penser tout l’temps

J’pourrais te donner un million de bonnes raisons

Pour qu’on m’attrape, qu’on m’casse les genoux et qu’on m’cloue au pilori

Et si un jour on vient m’chercher, j’résisterai pas

J’sortirai les mains sur la tête sans faire d’ennui

Mais avant qu'ça arrive j’voudrais qu’tu sache que j’ai compris

Que j’passe mes nuits entre cachetons et insomnies

Et que j’vais m’battre pour reconstruire un apprenti repenti

Et tant pis, si ça m’prend toute une vie

Йди геть !

Розлучайся, я тобі сказав, що тобі ще потрібно?

Хіба ви мало бачили?

І перестань так на мене дивитися

Ви щось слухали?

Ви щось зрозуміли?

Як я можу вам сказати, щоб він надрукував?

Слухай, бідна суко:

Я не хороша людина, я не добра людина

Я брудний звір, балон газу в каміні

І я закінчу тим, що стрибну тобі в обличчя, якщо ти підійдеш занадто близько

Як це було з іншими

Але ви не знаєте, про що говорите

Я спробував, це марно, ми не змінюємося, ми ніколи не змінюємося

І навіть якщо все одно тут немає другого шансу

Ми не витираємо дощечки

Не кажи мені, що ти не знаєш, чого ти не бачив?

Це надруковано по всіх газетах

На екранах, в очах людей

Навіть на будинках вночі написано велике

Коли добрі люди, як ти, сплять

Він позначений червоним кольором:

Таким ти народжується, таким живеш, таким ти живеш

Наодинці голий перед своїм відображенням зі своєю ненавистю до себе

Твоя провина і твій відчай як єдиний свідок

Ні, повір мені, ти справді не хочеш, щоб я йшов далі

Бо в кращому випадку це не дасть тобі спати

А в гіршому випадку ви захочете плюнути мені в обличчя

Тож перш ніж я знову трансформуюся, тікай

Тікайте від мене, як від холери

Ні, я нікого не пограбував, нікого не посадив, нікого не вбив

Але я бандит, так кажуть

Я робив речі, про які досить шкодую

Досить думати про це весь час

Я міг би навести тобі мільйон вагомих причин

Щоб мене спіймали, розбийте мені коліна і приставте до стовпа

І якщо одного разу мене прийдуть шукати, я не встоятиму

Я вийду з руками на голові, не завдаючи жодних проблем

Але перш ніж це станеться, я хотів би, щоб ви знали, що я зрозумів

Що я проводжу ночі між кахетонами та безсонням

І що я буду боротися, щоб перебудувати розкаяного учня

І дуже погано, якщо це займе в мене все життя

Вибачте, я говорю трохи тихіше?

Ах, ми вам справді заважаємо, блін...

І добре, якщо ми будемо вас турбувати, ви зламайте або заткніть рота

Ти дивишся на свою тарілку і залишаєш нас самих на 5 хвилин

Коли я закінчу, ти зможеш це зробити?

Що, тобі неприємно, що ми тебе так зустрічаємо на очах у всіх?

Ну так, це відстій!

Я розумію свого хлопця

Але скажіть собі, що вам пощастило

Ви народилися правильними, ви тверді, ви послідовні

Ви створюєте людям незручність у ресторанах

Ти міцно спиш

Ти хороший маленький француз, ти гарний, ти хороший

Як журнал про прикраси, як модель будинку

З тобою такого не трапляється, га?

Ви абсолютно не розумієте, про що я?

Тоді не відчиняйте занадто багато дверей шафи

Ви можете бути здивовані

Вам усім буде смішно того вечора, коли все

Що ви думали, що ви поховали, дайте знати

Що насправді вони були там, прямо там, заховані під килимком

Вони простягають руку, потім встромляють шприц в ногу

Перш ніж я зникну

А тут бере за горло, як запах аміаку

Від нього йде холодний піт, зуби цокають

Але ні, я не заспокоюся!

Я не заспокоююсь, він не знає, що це таке!

Він не знає, що таке бути кревардом

Бути облажаним, бути брудом, маріонеткою

Бути полем зіткнення добра і зла

Він не знає, що це таке!

Ні, я нікого не пограбував, нікого не посадив, нікого не вбив

Але я бандит, так кажуть

Я робив речі, про які досить шкодую

Досить думати про це весь час

Я міг би навести тобі мільйон вагомих причин

Щоб мене спіймали, розбийте мені коліна і приставте до стовпа

І якщо одного разу мене прийдуть шукати, я не встоятиму

Я вийду з руками на голові, не завдаючи жодних проблем

Але перш ніж це станеться, я хотів би, щоб ви знали, що я зрозумів

Що я проводжу ночі між кахетонами та безсонням

І що я буду боротися, щоб перебудувати розкаяного учня

І дуже погано, якщо це займе в мене все життя

Як ти можеш думати, що дбаєш про мене, якщо мені самому це байдуже?

Чому ти кажеш, що любиш мене, коли я ненавиджу себе?

Чому ти тут, чому ти залишаєшся?

Як ти можеш думати, що дбаєш про мене, якщо мені самому це байдуже?

Чому ти кажеш, що любиш мене, коли я ненавиджу себе?

Чому ти тут, чому ти залишаєшся?

Не сьогодні, не сьогодні, будь ласка, покинь мене

Ні, я не хочу йти, я не хочу йти додому, я не хочу спати

Але перш за все, ні, я не хочу говорити

Сьогодні ввечері я просто хочу кричати

Мені потрібно відкрити шлюзи, знаєте, відпустити все це

Як брехлива діва, кричить мої важкі слова

З моїм підлітковим голосом, який ніколи не змінювався

Щоб кричати про свій страх бути покинутим, про свій шалений пошук уваги

Моя постійна потреба у визнанні, як собака в пестощах

Мої відчайдушні спроби видати себе за хлопця, яким я не є

І я, мабуть, ніколи не буду

Щоб кричати про свою відсутність хоробрості, мою жорстокість, мою хворобливу ввічливість

Мій дурний оптимізм, моє небезпечне завзяття

Мої дурні рефлекси, мої напади гніву

Моя фальшива провина, розкута сексуальність і перекручені фантазії

Вивати свій панічний страх перед іншими, мою хитру дріб’язковість

Мої жалі, мої помилки, мої неврози

Мої одержимості, мої мета-одержимості

Моя фобія болю, втрати, самогубства, депресії

Ні, я нікого не пограбував, нікого не посадив, нікого не вбив

Але я бандит, так кажуть

Я робив речі, про які досить шкодую

Досить думати про це весь час

Я міг би навести тобі мільйон вагомих причин

Щоб мене спіймали, розбийте мені коліна і приставте до стовпа

І якщо одного разу мене прийдуть шукати, я не встоятиму

Я вийду з руками на голові, не завдаючи жодних проблем

Але перш ніж це станеться, я хотів би, щоб ви знали, що я зрозумів

Що я проводжу ночі між кахетонами та безсонням

І що я буду боротися, щоб перебудувати розкаяного учня

І дуже погано, якщо це займе в мене все життя