HAUT LES COEURS / RAG # 2 - Fauve

Mais arrête de me dire de ne pas m'énerver putain

Ouais ça sert à rien, ouais

Ouais ça sert à rien, mais ça fait du bien, tu vois

Surtout qu’on sait faire que ça, gueuler

Tu me dis «je vais reprendre mon train tout à l’heure et je sais pas quand on

va se revoir.

«Moi j’ai beau essayer de te rassurer

De te promettre qu’il faut pas que tu t’en fasses

Tu me répètes «on sait jamais»

Alors non, évidemment, on sait jamais

On sait jamais ce que la prochaine nuit nous réserve, mais toutes les autres

non plus si tu vas par là

Parce qu’après tout y’en a bien qui s’endorment dans leurs baignoires ou avec

une clope allumée

C’est sûr que personne ne peut savoir de quoi demain sera fait

Il y a tellement d’histoires, tiens rien que la fameuse légende urbaine du gars

qui sort s’acheter des clopes et qui se prend une caisse en bas de chez lui

parce qu’il regarde son téléphone

Tu vois, moi aussi, j’ai peur, j’ai peur en permanence qu’on m’annonce une

catastrophe ou qu’on m’appelle des urgences

Mais on a la chance d'être ensemble, tous les deux, de s'être trouvés,

c’est déjà prodigieux

Alors

Haut les cœurs, haut les cœurs

On peut encore se parler, se toucher, se voir

Haut les cœurs (x3)

Il faut se dire des belles choses, qu’on gardera pour plus tard

Haut les cœurs, haut les cœurs, on peut encore se parler, se toucher, se voir,

haut les cœurs (x3)

Approche-toi de moi, sers-moi fort, avant qu’on se sépare, avant qu’on se sépare

Je te connais comme si je t’avais fait

Et je sais bien qu’en ce moment, ça marche pas fort

Tu te réveilles chaque matin et tu t’endors tous les soirs en redoutant les

sales nouvelles et les coups de putes potentiels de la vie

Tu m’imagines déjà parti en fumée, fracassé la nuque pliée à cause d’un montant

de portière de voiture

Mais ça peut pas marcher comme ça

De toute façon, je compte pas me laisser faire aussi facilement, je te rassure

Alors oui, peut être, peut être qu’un jour, je finirais au 15/20 à cause d’un

retour de flamme d’enfoiré

Ou que toi, tu claqueras d’un AVC à 40 ans sans même avoir pris le temps de me

dire au revoir correctement

Tu vois, moi aussi, j’ai peur, j’ai peur en permanence qu’on m’annonce une

catastrophe ou qu’on m’appelle des urgences

Mais on a la chance d'être ensemble, de s'être trouvés tous les deux,

c’est déjà prodigieux

Faut pas attendre

Faut pas attendre qu’il soit trop tard pour dire qu’on tient aux autres,

qu’on a besoin d’eux

Qu’on plongerait devant des balles rien que pour eux, qu’on sera toujours là

Faut se dire la vérité, faut oser s’avouer les choses importantes

Faut se dire les mots qui font barrage, qui donnent du courage quand il y a du

blizzard

Et toi qui nous voit déjà vieux

Avec des machins qui nous sortent de partout, des tuyaux des aiguilles

Tu nous imagines en train de bouffer nos gencives, nos jambes nous portent plus

On perd la tête et on signe des papelards qu’on comprend pas mais, moi aussi,

j’ai l’impression d’avoir grandi trop tard, d’avoir raté trop de choses déjà

Esther Comar, la sortie du collège Saint-Exupery, toutes ces conneries,

c'était pas hier après-midi, t’es sûre?

Et pourtant, on a encore tellement d’histoires pas croyables à vivre,

si tu savais, mais je te le dis, des histoires que tu peux même pas imaginer

qui nous emporteront très loin, tellement loin en mode fusée

Tu vois, moi aussi j’ai peur, j’ai peur en permanence qu’on m’annonce une

catastrophe ou qu’on m’appelle des urgences

Mais on a la chance d'être ensemble, de s'être trouvés tous les deux,

c’est déjà prodigieux

Але перестань казати мені, щоб я не сердився

Так, це марно, так

Так, це марно, але це добре, бачите

Тим більше, що ми вміємо тільки це, кричати

Ви кажете мені: «Я збираюся встигнути на потяг пізніше, і я не знаю, коли ми

зустрінеться знову.

«Я, я намагався вас заспокоїти

Щоб пообіцяти вам, що вам не доведеться хвилюватися

Ти постійно говориш мені "ти ніколи не знаєш"

Тож ні, звичайно, ніколи не знаєш

Ніколи не знаєш, що принесе наступна ніч, але кожну другу ніч

ні, якщо ти підеш тим шляхом

Бо все-таки багато тих, хто засинає у своїй ванні чи з

запалену сигарету

Звичайно, ніхто не може знати, що принесе завтрашній день

Історій так багато, лише відома міська легенда цього хлопця

хто виходить купити сигарети, а хто отримує коробку внизу

тому що він дивиться на свій телефон

Бачиш, я теж боюся, я постійно боюся, що мені скажуть

катастрофи або зателефонуйте мені з екстреної допомоги

Але нам пощастило бути разом, ми вдвох, що знайшли один одного,

це вже дивовижно

Так

Високі серця, високі серця

Ми ще можемо говорити, торкатися, бачити один одного

Візьміться (х3)

Ми повинні говорити один одному красиві речі, які ми збережемо на потім

Високі серця, високі серця, ми ще можемо говорити, торкатися, бачити один одного,

бадьорить (х3)

Підійди до мене, тримай мене міцно, поки ми не розлучимося, перш ніж розлучитися

Я знаю тебе так, ніби я створив тебе

І я знаю, що зараз не все добре

Щоранку ти прокидаєшся і щоночі засинаєш, боячись цього

брудні новини та потенційні суки в житті

Ви уявляєте, що я вже закурював, зігнуту від шпильки розбиту шию

двері автомобіля

Але так працювати не може

У всякому разі, я не збираюся відпускати це так легко, запевняю вас

Так, можливо, можливо, одного дня я закінчу 15/20 через а

чорбацька зворотний ефект

Або що у вас буде інсульт у 40, навіть не знайшовши на це часу

попрощатися як слід

Бачиш, я теж боюся, я постійно боюся, що мені скажуть

катастрофи або зателефонуйте мені з екстреної допомоги

Але нам пощастило бути разом, що знайшли один одного,

це вже дивовижно

Не чекай

Не чекайте, поки стане надто пізно говорити, що ми піклуємося про інших,

що вони нам потрібні

Щоб ми пірнали перед кулями тільки заради них, що ми завжди будемо поруч

Ви повинні говорити собі правду, ви повинні наважитися зізнатися в важливих речах

Ви повинні говорити слова, які блокують, які надають сміливості, коли є біда

хуртовина

А ви, що бачите нас уже старими

З усіма речами, що виходять, трубами, голками

Ви уявляєте, як ми жуємо гумки, ноги більше несуть нас

Ми втрачаємо розум і підписуємо папери, яких не розуміємо, але я теж

Мені здається, що я занадто пізно виріс, я вже забагато пропустив

Естер Комар, виходячи з коледжу Сент-Екзюпері, вся ця фігня,

це було не вчора вдень, ти впевнений?

І все ж, у нас ще стільки неймовірних історій, щоб жити,

якби ти знав, але я тобі розповідаю історії, які ти навіть уявити не можеш

це заведе нас так далеко, так далеко в ракетному режимі

Бачиш, я теж боюся, я постійно боюся, що мені скажуть а

катастрофи або зателефонуйте мені з екстреної допомоги

Але нам пощастило бути разом, що знайшли один одного,

це вже дивовижно