TALLULAH - Fauve

Alors que le bruit de nos talons sur le macadam

trempé raisonnent dans la nuit de Décembre.

Alors il faut rattraper le temps perd,

le temps passé loin l’un de l’autre.

J’suis un peu fébrile et toi t’a cet air un peu songeur,

tu fais ce bruit avec ta bouche que je connais par cœur.

Les mots se font rares mais peu importe,

les silences comptent aussi et on a toute la nuit.

Alors que l’odeur d’amandes sucrées de nos haleines alcoolisées

nous revient par la buée qu’on expire.

Alors les langues se délient, alors on ose parler,

se dire les choses.

Tu es parti, je suis resté, on a changé.

On s’est construit chacun de notre côté

et j’ose pas trop le dire mais doivent tu me manques.

J’suis heureux à cet instant de pouvoir simplement te regarder.

Dans ma poche un briquet,

j’fait des étincelles accroc à un réflex bizarre je sais.

Et j’voudrais que ce moment ne s’arrête pas.

Si le bateau, si le bateau sombre,

j’te suivrai je serai comme ton ombre.

Tu me trouveras toujours dans ton sillon,

dans les sales moment comme dans les bons.

Et si le ciel s'écroule, si les continents plongent,

e te suivrai même jusque dans tes songes.

Tu me trouveras toujours dans ton sillage,

dans les lignes droites et les virages.

Et si le ciel s'écroule,

Si les continents plongent,

Je te suivrai même jusque dans tes songes.

Tu me trouveras toujours dans ton sillage,

Dans les lignes droites et les virages

Alors que nos visage engourdi par le froid…

Як звук наших підборів по асфальту

замочена причина в ніч на грудень.

Тож треба надолужувати втрачений час,

час, проведений далеко один від одного.

Я трохи гарячковий, а ти виглядаєш трохи замисленим,

ти своїми устами робиш той шум, який я знаю напам’ять.

Слів мало, але як би там не було,

Тиша теж важлива, і у нас є ціла ніч.

Поки солодкий мигдаль пахне нашими алкогольними подихами

повертається до нас крізь туман, який ми видихаємо.

Так язики розв’язуються, тож ми сміємо говорити,

говорити одне одному речі.

Ти пішов, я залишився, ми змінилися.

Кожен з нас будував сам

і я не наважуся сказати це занадто багато, але я повинен сумувати за тобою.

Я щасливий зараз, що можу просто дивитися на тебе.

В моїй кишені запальничка,

Я викликаю залежність від дивного рефлексу, який я знаю.

І я хотів би, щоб цей момент не закінчувався.

Якщо корабель, якщо корабель тоне,

Я піду за тобою, буду як твоя тінь.

Ти завжди знайдеш мене по слідах,

в погані часи і в хороші часи.

І якщо небо розсиплеться, якщо континенти потонуть,

Я навіть уві сні піду за тобою.

Ти завжди знайдеш мене по слідах,

на прямих і поворотах.

І якщо небо впаде,

Якщо континенти тонуть,

Я навіть піду за тобою у твої мрії.

Ти завжди знайдеш мене по слідах,

На прямих і поворотах

Коли наші обличчя заніміли від холоду...