Tradition - Heritage - Destiny - Evilfeast

The stones are silently carrying the eons burden

Beneath them the tokens entombed in soil

I call over the echoes of the wayward winds of centuries

In tainted awareness they merge loyalty with betrayal

Among the oak limbs lies the remembrance

And the elders artifacts covered by dust

Brothers once standing as unity in warfare

Displaced through grandiose treacherous strike

Appeared against under opposite banners

Sworn allegiance to the outer sovereigns

And lavished each others precious blood

They were clouds torn by the winds of history

At the field resounding with funeral chant

A tree with shallow roots bends under assaults

Dependency to the nameless kings

Ending up broken and defiled in mud

The deeply-rooted tree shall stand high and proud

On the restless barren land despite alternate winds

Here are my roots, here, deep

Inseparable with this soil

Immersed into labyrinth of olden spirits and acts

I absorb the very noble essence

A vehemence to endure each storm

Каміння мовчки несуть тягар віків

Під ними жетони, закопані в землі

Я кличу відлуння норовливих вітрів століть

У заплямованій свідомості вони поєднують вірність із зрадою

Серед дубових гілок лежить спогад

А старі артефакти вкриті пилом

Брати колись стояли як єдність у війні

Зміщені через грандіозний віроломний удар

Виступав проти під протилежними банерами

Присягнув на вірність зовнішнім суверенам

І поливали один одного дорогоцінною кров’ю

Це були хмари, розірвані вітрами історії

На полі, що лунає похоронним співом

Дерево з мілким корінням гнеться під ударами

Залежність від безіменних королів

Закінчити розбитим і заплямованим у багнюці

Дерево з глибоким корінням стоятиме високо й гордо

На неспокійній безплідній землі, незважаючи на змінні вітри

Тут моє коріння, тут, глибоко

Нероздільна з цим ґрунтом

Занурення в лабіринт давніх духів і виконавців

Я вбираю дуже благородну сутність

Жорсткість, щоб витримати кожну бурю