Isenheimen - Evilfeast

In search for a mental homeland

Far beyond their comprehension

As the first snow falls

I will leave again to dwell in the dark

The vision appears on the glacial surface

In the grim kingdom are built

The palaces of ice among the stone giants

A call beyond thy free will

All the land shall be the winter field

With the faces white and souls black

Then i’ll defend my stronghold of aryan heart

Deep in the woods i’m in equilibrium

At last in the sphere where the filth won’t reach me

Year by year i build there my tower

Of mystic visions and thundering hatred

I cast the wrath unto horizon

Embraces by mist, covered with snow

A vastland descendant, desolate wanderer

And as the land becomes the winter field

Due to one word of the might

The feeble cries, a last sigh is made

Through they die as it beckons

I entrench myself within the walls

To fare, then to reign

And share the sceptre with the forest

The one who outlast the seizure

That came from the pit boiling dirt

A single banner reaises high above

Of annually recurred attempt

The frost recedes the questions

To manage to glance

Upon the wintry landscape below

There kies my kingdom…

У пошуках душевної батьківщини

Далеко за межами їхнього розуміння

Як випаде перший сніг

Я знову піду, щоб жити в темряві

Бачення з’являється на поверхні льодовика

У похмурому королівстві будуються

Крижані палаци серед кам’яних велетнів

Поклик за межами вашої вільної волі

Вся земля буде зимним полем

З білими обличчями і чорними душами

Тоді я захищатиму свою твердиню арійського серця

Глибоко в лісі я перебуваю в рівновазі

Нарешті в ту сферу, де нечистота до мене не дістанеться

Рік за роком я будую там свою вежу

Містичних видінь і грімової ненависті

Я виливаю гнів на горизонт

Обійми туманом, вкриті снігом

Великий нащадок, безлюдний мандрівник

І як земля стає зимовим полем

Завдяки одному слову могутності

Слабкий крик, останнє зітхання

Через них вони вмирають, як вона вакає

Я закріплююсь у стінах

Платити, а потім царювати

І поділіться скіпетром з лісом

Той, хто переживе напад

Що вийшло з ями киплячого бруду

Один банер піднімається високо вгору

Щорічно повторюваних спроб

Мороз відсуває питання

Щоб управляти поглядом

На зимовому пейзажі внизу

Ось моє королівство…