Tale Of Carpathian Wind - Evilfeast

Above the crest a whirlwind blows again with fury

The crag monument appears in its dark magnificence

Clouds ablaze trying to bridle the space, a single being amidst

I’ve gone hunting anew to seize the highland spirit

Across the spheres where the streams' ribbons attempt to break the resistance

Unholy forests ascend vanishing before they reach the clouds

A genuine realm of dusk shall be my realm this night

When I’m breathing the frozen wind that descended throughout the Tatra pass

Where no weak endures and the immensity is appalling, I’ll be conquering…

The filth always flows down, in a distant valleys it settles

Hateful for they exhibit what’s pure for trades

As I clamber isolation rises, sacred dearest solitude is thy end

Though the scum still pester… Nighttime journey

Achieves monumental deeds in a stone freezing interior

As the wolves come out hunting towards the sullen landscape

The mild hide before deceptive moonlight

The old sprits revive, the past returns, the purity of a winter kingdom

That is still left as a primeaval splendour of the fatherland

On a mountainside I observe clouds on a nightsky torn by

Carpathian winder wind.

With wolves I’ll share my throne…

Над гребнем знову люто дме вихор

Пам’ятник на скелі постає у своїй темній пишності

Хмари палають, намагаючись обмежити простір, є єдина істота посеред

Я знову пішов на полювання, щоб уловити дух горян

Через сфери, де стрічки потоків намагаються зламати опір

Нечестиві ліси піднімаються вгору, зникаючи, не досягаючи хмар

Справжнє царство сутінків стане моїм царством цієї ночі

Коли я дихаю замерзлим вітром, що опустився через Татринський перевал

Там, де жоден слабкий не витримує, а величезний жахливий, я переможу…

Нечистота завжди стікає, в далеких долинах осідає

Ненависно, бо вони демонструють те, що є чистим для торгівлі

У міру того, як ізоляція зростає, найдорожча священна самотність — твій кінець

Хоч покидьки дошкуляють... Нічна подорож

Досягає монументальних подвигів у кам’яному замороженому інтер’єрі

Коли вовки виходять на полювання до похмурого ландшафту

М’яка хованка перед оманливим місячним світлом

Відроджуються старі духи, повертається минуле, чистота зимового царства

Це досі залишилося як первісний блиск вітчизни

На горі я спостерігаю за хмарами на нічному небі, розірваному

Карпатський вітер.

З вовками я поділю свій трон…