Вега - Эйсик

Не исчезнет память моя,

Не счесть всех тех, кто под нашими флагами,

Не счесть дней тех, что остались,

И пусть отсюда твой путь будет усыпан кристаллами.

Не исчезнет память моя,

Не счесть всех тех, кто под нашими флагами,

Не счесть дней тех, что остались,

И пусть отсюда твой путь будет усыпан кристаллами.

Я сбиваюсь и целюсь, я продолжаю сбивать и целиться,

От прошлого к будущему,

От рождения до выхода на сцену,

От нервной дрожи пальцев до Земного Центра,

Вверх, к Чёрному Сатурну и обратно в церковь,

Или эпицентр, сердце Цереса,

Или в подземку Марселя,

Сэ Ля Ви — этот путь не измерить.

Отсюда видно нас, как с Мира — орбиту,

В фитах, на LP, Краснодар-Питер,

Отцу и Давиду, как Мы горим,

Но только рост и Земля меня покорили.

Как ринг Али, теперь лира в калибрах,

От Купчино до Парижа мы на афишах,

В дэках «Сони» и «Фишеров»,

Свободный МС Эйсик всё ещё дышит,

Пред взором тысячей, седьмым двухтысячным,

Дабы свой знак «ТОГС» высечь здесь,

И не остыть, став каменным,

На главной площади в пик восстания.

Я стал крепче стали, как кристалл,

Я сталкер, в миг молод и стар вдруг,

Я искра, с осознанием бескрайним,

Один из тех, кто нашёл и искал.

Я помню всех своих, помню по имени,

Сергей, Эльдар, Анастасия, Дина, Марина,

Я помню тех, кто взрастил меня,

Это мои учителя Земля и Сила,

Итак по сей день, Бег по оси

И вверх к мессии, огонь не погасив,

Вверх в небо синие, синие,

Крылья Свободы себе отрастив.

И пусть станет это вашим стимулом,

И хватит меня, чтоб донести это,

И Воля станет чувствительной,

И ответы на вопросы будут достигнуты.

Не исчезнет память моя,

Не счесть всех тех, кто под нашими флагами,

Не счесть дней тех, что остались,

И пусть отсюда твой путь будет усыпан кристаллами.

Не исчезнет память моя,

Не счесть всех тех, кто под нашими флагами,

Не счесть дней тех, что остались,

И пусть отсюда твой путь будет усыпан кристаллами.

Не исчезнет память моя,

Не счесть всех тех, кто под нашими флагами,

Не счесть дней тех, что остались,

И пусть отсюда твой путь будет усыпан кристаллами.

Не исчезнет память моя,

Не счесть всех тех, кто под нашими флагами,

Не счесть дней тех, что остались,

И пусть отсюда твой путь будет усыпан кристаллами.

Не исчезнет память моя,

Не счесть всех тех, кто под нашими флагами,

Не счесть дней тех, что остались,

И пусть отсюда твой путь будет усыпан кристаллами.

Не зникне моя пам'ять,

Не злічити всіх тих, хто під нашими прапорами,

Не злічити днів тих, що залишилися,

І нехай звідси твій шлях буде усипаний кристалами.

Не зникне моя пам'ять,

Не злічити всіх тих, хто під нашими прапорами,

Не злічити днів тих, що залишилися,

І нехай звідси твій шлях буде усипаний кристалами.

Я збиваюсь і цілуюсь, я продовжую збивати і цілитися,

Від минулого до майбутнього,

Від народження до виходу на сцену

Від нервового тремтіння пальців до Земного Центру,

Вгору, до Чорного Сатурна і назад до церкви,

Або епіцентр, серце Цереса,

Або в підземку Марселя,

Се Ля Ві – цей шлях не виміряти.

Звідси видно нас, як із Миру — орбіту,

У фітах, на LP, Краснодар-Пітер,

Батькові і Давидові, як Ми горимо,

Але тільки зріст і Земля підкорили мене.

Як ринг Алі, тепер ліра у калібрах,

Від Купчино до Парижа ми на афішах,

У деках «Соні» та «Фішерів»,

Вільний МС Ейсік все ще дихає,

Перед поглядом тисяч, сьомим двотисячним,

Щоб свій знак «ТОГС» висікти тут,

І не охолонути, ставши кам'яним,

На головній площі у пік повстання.

Я став міцнішим за сталь, як кристал,

Я сталкер, в мить молодий і старий раптом,

Я іскра, з усвідомленням безкрайнім,

Один із тих, хто знайшов та шукав.

Я пам'ятаю всіх своїх, пам'ятаю на ім'я,

Сергій, Ельдар, Анастасія, Діна, Марина,

Я пам'ятаю тих, хто виростив мене,

Це мої вчителі Земля та Сила,

Тож досі, Біг по осі

І вгору до месії, вогонь не погасивши,

Вгору в небо сині, сині,

Крила Свободи собі відростивши.

І нехай стане це вашим стимулом,

І вистачить мене, щоб донести це,

І Воля стане чутливою,

І відповіді на запитання буде досягнуто.

Не зникне моя пам'ять,

Не злічити всіх тих, хто під нашими прапорами,

Не злічити днів тих, що залишилися,

І нехай звідси твій шлях буде усипаний кристалами.

Не зникне моя пам'ять,

Не злічити всіх тих, хто під нашими прапорами,

Не злічити днів тих, що залишилися,

І нехай звідси твій шлях буде усипаний кристалами.

Не зникне моя пам'ять,

Не злічити всіх тих, хто під нашими прапорами,

Не злічити днів тих, що залишилися,

І нехай звідси твій шлях буде усипаний кристалами.

Не зникне моя пам'ять,

Не злічити всіх тих, хто під нашими прапорами,

Не злічити днів тих, що залишилися,

І нехай звідси твій шлях буде усипаний кристалами.

Не зникне моя пам'ять,

Не злічити всіх тих, хто під нашими прапорами,

Не злічити днів тих, що залишилися,

І нехай звідси твій шлях буде усипаний кристалами.