Раскалённые небеса - Эйсик, KREC, Смоки Мо

Раскалённые небеса!

Вдохни, почувствуй сам!

Этот воздух обжигает ноздри мне,

Осторожно ступаю по выжженной земле...

Раскалённые небеса!

Вдохни, почувствуй сам!

Этот воздух обжигает ноздри мне,

Осторожно ступаю по выжженной земле...

Мои скитания по пескам с Огнём не напрасны,

Я расплавляю Камни и Металлы разные,

Обжигаясь при подаче пропорции неверной,

Пытаюсь разобраться с очень древней Схемой!

Меру делю Верой, Яд Змеи — граммами,

Дни — часами и минутами, Жизнь — драмами,

К Ночи прикладывая Ладан и Пепел,

К Солнцу направляя пары Воды и Ветер,

Сквозь Воск пропускаю прессованный Прах,

Добавляя последний элемент — Детский страх!

Ещё один взмах, вспышка в глазах!

Я вдруг увидел в Небе в виде цифры «семь» знак,

Затем в цепи срослись Талант и Воля,

Где «два-один» — поле боя, на три — моя доля,

Теперь я волен, вроде, слышен точно всем,

Словом вырезаю символ Жизни — «Семь»!

Раскалённые небеса!

Вдохни, почувствуй сам!

Этот воздух обжигает ноздри мне,

Осторожно ступаю по выжженной земле...

Раскалённые небеса!

Вдохни, почувствуй сам!

Этот воздух обжигает ноздри мне,

Осторожно ступаю по выжженной земле...

Тик-так!

Моё время — секира!

Зигзаг!

Моя сага — шпага, стая, пуля,

Раздувающие Бурю не остановятся

Ни перед чем, ни перед кем, без перемен!

Без проблем!

Выжигать веками, на колени

Перед Калёнными Небесами, веками

Твои слова фартовыми билетами,

Не забывай, кого мы перечисляли в куплетах:

Молла, Стерео Повар, Буяка-буя!

Со мной те самые — вырубающие под корень,

Преврати меня в Солнце или Ветер,

Или попробуй вернуть назад моё Время!

Дикие, необузданные Умы,

Готовые вставать в первые ряды,

Принимать гнойные, грязные, рваные раны,

Пока мы доиграем партию,

Квартал вынудит моих братьев

Летать с крыш, плавить гашиш, ещё

Пара душ сегодня покидают Ад!

Веки выжигают стены Бабилона дулами,

Легенды племени Зулу — э-на-на!

Цифру «семь» съел Ветер,

В меня вселяется Вера, а кто-то постепенно превращается в Пепел...

Силы ток, провода в иной Мир,

Почувствуй сам Раскалённые Небеса!

Раскалённые небеса!

Вдохни, почувствуй сам!

Этот воздух обжигает ноздри мне,

Осторожно ступаю по выжженной земле...

Раскалённые небеса!

Вдохни, почувствуй сам!

Этот воздух обжигает ноздри мне,

Осторожно ступаю по выжженной земле...

Там, где лики пленных Демонов рисовали на стенах,

«Семь», фрески, плен блеска

Рассыпался с треском

Перед тем, как собраться гротеском в руны,

Повелители, Обители, Дюны...

Становилось тесно Всем!

Между тем, временами,

Пустыня говорила с нами миражами,

Мы выражались виражами тем,

Кто ударяясь о земь, то взлетали в храме как Луны,

Венчались заклинаниями пламени под Ветрами,

Тем, что даже бедуины гнули спины,

Над шатрами танцевали тени с нами

Как злое наваждение,

Рой Сновидений -

Месса, еретики, практики, скептики,

Техники, практики, теоретики,

Созидали чудеса, превращали Стихии в голоса...

Розжарені небеса!

Вдихни, відчуй сам!

Це повітря обпалює ніздрі мені,

Обережно йду по випаленій землі...

Розжарені небеса!

Вдихни, відчуй сам!

Це повітря обпалює ніздрі мені,

Обережно йду по випаленій землі...

Мої поневіряння по пісках з Вогнем не марні,

Я розплавляю Камені та Метали різні,

Обпалюючись при подачі пропорції неправильної,

Намагаюся розібратися з дуже давньою Схемою!

Міру ділю Вірою, Яд Змії - грамами,

Дні - годинами та хвилинами, Життя - драмами,

До Ночі прикладаючи Ладан та Пепел,

До Сонця спрямовуючи пари Води та Вітер,

Крізь Віск пропускаю пресований Прах,

Додаючи останній елемент – Дитячий страх!

Ще один помах, спалах в очах!

Я раптом побачив у Небі у вигляді цифри «сім» знак,

Потім у ланцюзі зрослися Талант і Воля,

Де «два-один» – поле бою, на три – моя частка,

Тепер я вільний, начебто, чути точно всім,

Словом вирізаю символ Життя – «Сім»!

Розжарені небеса!

Вдихни, відчуй сам!

Це повітря обпалює ніздрі мені,

Обережно йду по випаленій землі...

Розжарені небеса!

Вдихни, відчуй сам!

Це повітря обпалює ніздрі мені,

Обережно йду по випаленій землі...

Тик так!

Мій час – сокира!

Зигзаг!

Моя сага - шпага, зграя, куля,

Роздмухують Бурю не зупиняться

Ні перед чим, ні перед ким, без змін!

Без проблем!

Випалювати віками, на коліна

Перед Каленними Небесами, віками

Твої слова фартовими квитками,

Не забувай, кого ми перераховували у куплетах:

Молла, Стерео Кухар, Буяка-Буя!

Зі мною ті самі, що вирубують під корінь,

Перетвори мене на Сонце або Вітер,

Або спробуй повернути назад мій Час!

Дикі, неприборкані Уми,

Готові вставати в перші ряди,

Приймати гнійні, брудні, рвані рани,

Поки ми дограємо партію,

Квартал змусить моїх братів

Літати з дахів, плавити гашиш, ще

Пара душ сьогодні покидають Пекло!

Повіки випалюють стіни Бабілона дулами,

Легенди племені Зулу - е-на-на!

Цифру «сім» з'їв Вітер,

У мене вселяється Віра, а хтось поступово перетворюється на Попел...

Сили струм, дроти в інший світ,

Відчуй сам Розпечені Небеса!

Розжарені небеса!

Вдихни, відчуй сам!

Це повітря обпалює ніздрі мені,

Обережно йду по випаленій землі...

Розжарені небеса!

Вдихни, відчуй сам!

Це повітря обпалює ніздрі мені,

Обережно йду по випаленій землі...

Там, де лики полонених Демонів малювали на стінах,

«Сім», фрески, полон блиску

Розсипався з тріском

Перед тим, як зібратися гротеском у руни,

Володарі, Обителі, Дюни...

Ставало тісно всім!

Тим часом, часом,

Пустеля говорила з нами міражами,

Ми висловлювалися віражами тим,

Хто вдаряючись об землю, то злітали в храмі, як Місяця,

Вінчалися заклинаннями полум'я під Вітрами,

Тим, що навіть бедуїни гнули спини,

Над наметами танцювали тіні з нами

Як лихе наслання,

Рой Сновидінь -

Меса, єретики, практики, скептики,

Техніки, практики, теоретики,

Творили чудеса, перетворювали Стихії на голоси...