Символ мира - Эйсик

Потухшие костры,

Груз не вскрыт, сам себе: «Хорошо,

Просто тихо как-то, тихо, остынь.

Эти листовки, вокруг столько их…

Сколько подземных люков в стольной?

Стою в стойке, чего Я стою?

Умереть за крест мне б достойно,

Но на пару парсеков мы стали ближе к успеху,

Не позволяет это мне снимать своих доспехов,

Я из тех ацтеков, кто выжил в пекле, в петле…»

И вмиг стало ветрено:

Этот свинцовый дождь оставляет вмятины на панцире

Моей брони…«Седьмой, седьмой,

Приём, что у вас с рацией?»

«Останови их...» — сорвалась фраза...

Бетонка, ветровка, винтовка, вороны долбят.

Быть кормом?

А нет, держаться мне долго тут!

Тело под током, в поту, в тёплом потоке,

Гнёзда и доки, ведут тут спор Военторги.

Торф во все стороны, боль во все органы,

Вой арестованный... Кровавый спорт помни!

Держу в упор их в шторм, штурм штольни,

Ступая шипованным на живое.

Не ждали вы меня, именем Всевышнего,

Я заклинаю Вас каждым выстрелом,

Псалом, обелиском, шкалит,

Алым брызни, кровью истекай.

Из любви к курку

Голубь — Символ Мира, — воркуй!

Из Любви — прости!

Не проси, не прощу.

Из любви к курку

Голубь — Символ Мира, — воркуй!

Из Любви — прости!

Не проси, не прощу.

От начала, сын, я не дичь, а охотник,

Мефистофель, Тринадцатый полк, пехота,

Личный позывной «Вопреки оковам»,

Поддержка «Воздух» — два огненных дракона

Харконнена, плюс мой «Кондер»

И пара свинцовых плевков вдогон, в чей-то контур.

Запомни!

Я за Бога убью кого угодно!

Из любви к Христу

Голубь — Символ Мира, — воркуй!

Из Любви — прости!

Не проси, не прощу.

Из любви к Христу

Голубь — Символ Мира, — воркуй!

Из Любви — прости!

Не проси, не прощу.

Згаслі вогнища,

Вантаж не розкритий, сам собі: «Добре,

Просто тихо якось, тихо, остигни.

Ці листівки навколо стільки їх…

Скільки підземних люків у стольній?

Стою у стійці, чого Я стою?

Померти за хрест мені б гідно,

Але на пару парсеків ми стали ближчими до успіху,

Не дозволяє це мені знімати своїх обладунків,

Я з тих ацтеків, хто вижив у пеклі, у петлі…»

І вмить стало вітряно:

Цей свинцевий дощ залишає вм'ятини на панцирі

Моїй броні ... «Сьомий, сьомий,

Прийом, що у вас із рацією?

"Зупини їх..." - зірвалася фраза...

Бетонка, вітровка, гвинтівка, ворони довбають.

Бути кормом?

А ні, триматись мені довго тут!

Тіло під струмом, у поті, в теплому потоці,

Гнізда та доки, ведуть тут суперечку Воєнторги.

Торф на всі боки, біль на всі органи,

Вой заарештований... Кривавий спорт пам'ятай!

Тримаю в упор їх у шторм, штурм штольні,

Ступаючи шипованим на живе.

Не чекали ви мене, ім'ям Всевишнього,

Я заклинаю Вас кожним пострілом,

Псалом, обеліском, шкаліт,

Алим бризки, кров'ю спливай.

З любові до курка

Голуб - Символ Миру, - воркуй!

З Любові - вибач!

Не проси, не вибачу.

З любові до курка

Голуб - Символ Миру, - воркуй!

З Любові - вибач!

Не проси, не вибачу.

Від початку, сину, я не дичина, а мисливець,

Мефістофель, Тринадцятий полк, піхота,

Особистий позивний «Всупереч кайданам»,

Підтримка «Повітря» — два вогняні дракони

Харконнена, плюс мій "Кондер"

І пара свинцевих плювків навздогін, у чийсь контур.

Запам'ятай!

Я за Бога уб'ю будь-кого!

З любові до Христа

Голуб - Символ Миру, - воркуй!

З Любові - вибач!

Не проси, не вибачу.

З любові до Христа

Голуб - Символ Миру, - воркуй!

З Любові - вибач!

Не проси, не вибачу.