Мир тонкий - Эйсик

Мой мир тонкий, сшитый из шёлка, тот, что сжёг я!

Твой мир тонкий, сшитый из шёлка, тот, что сжёг я!

Мой мир тонкий, сшитый из шёлка, тот, что сжёг я!

Твой мир тонкий, сшитый из шёлка, тот, что сжёг я!

Тоска мира зажала в тиски,

Игорь, проснись, здесь – это лишь сны.

Скажи, видны ли тебе нити?

Хватит искры на пути к Великому?

Или пока калека, бледный,

Ведь некогда Время пускать так на ветер,

Ты ведь искал это, пропадал по лету

Бессмертным, в поисках Света некого.

Тянуло тебя одинокого, соколом,

Вверх!

Да?

Всегда!

Так вот оно!

В руках твоих, бери, не срываясь с пути,

Ведь ты — Воин, помни!

[Припев]:

Твой мир тонкий, сшитый из шёлка, тот, что сжёг я!

Мой мир тонкий, сшитый из шёлка, тот, что сжёг я!

Твой мир тонкий, сшитый из шёлка, тот, что сжёг я!

Мой мир тонкий, сшитый из шёлка, тот, что сжёг я!

Теперь знаками сорваны цепи,

Другой я стою в начале столетия,

Не пав на колени, чтоб одолеть себя,

Доверяясь линии и Солнечному Сплетению,

Мои Ветра, знайте теперь я с вами,

Пойте, пред моими глазами,

Воды полные, горной, ведь мы — Воины,

Безупречные, беспощадные, вольные.

Вой в дали, Силой дух одарил,

Велев потерянный язык мне найти,

Голос мой закалив вновь,

Теперь любой бой — Боль и Любовь.

Мой мир тонкий, сшитый из шёлка, тот, что сжёг я!

Твой мир тонкий, сшитый из шёлка, тот, что сжёг я!

Мой мир тонкий, сшитый из шёлка, тот, что сжёг я!

Твой мир тонкий, сшитый из шёлка, тот, что сжёг я!

Мой мир тонкий, сшитый из шёлка!

Твой мир тонкий, сшитый из шёлка, тот, что сжёг я!

Мій світ тонкий, зшитий з шовку, що спалив я!

Твій світ тонкий, зшитий з шовку, що спалив я!

Мій світ тонкий, зшитий з шовку, що спалив я!

Твій світ тонкий, зшитий з шовку, що спалив я!

Туга світу затиснула в лещата,

Ігор, прокинься, тут – це лише сни.

Скажи, чи тобі нитки?

Чи вистачить іскри на шляху до Великого?

Або поки що каліка, блідий,

Адже час пускати так на вітер,

Ти ж шукав це, пропадав по льоту

Безсмертним, у пошуках Світла нема кого.

Тягнуло тебе самотнього, соколом,

Вгору!

Так?

Завжди!

Отож воно!

В руках твоїх, бери, не зриваючись з дороги,

Ти ж — Воїн, пам'ятай!

[Приспів]:

Твій світ тонкий, зшитий з шовку, що спалив я!

Мій світ тонкий, зшитий з шовку, що спалив я!

Твій світ тонкий, зшитий з шовку, що спалив я!

Мій світ тонкий, зшитий з шовку, що спалив я!

Тепер знаками зірвано ланцюги,

Інший я стою на початку сторіччя,

Не впавши на коліна, щоб здолати себе,

Довіряючись лінії та Сонячному Сплетінню,

Мої Вітра, знайте тепер я з вами,

Співайте перед моїми очима,

Води повні, гірський, адже ми — Воїни,

Бездоганні, нещадні, вільні.

Вой у дали, Силий дух обдарував,

Веливши втрачену мову мені знайти,

Голос мій загартував знову,

Тепер будь-який бій – Біль та Любов.

Мій світ тонкий, зшитий з шовку, що спалив я!

Твій світ тонкий, зшитий з шовку, що спалив я!

Мій світ тонкий, зшитий з шовку, що спалив я!

Твій світ тонкий, зшитий з шовку, що спалив я!

Мій світ тонкий, пошитий із шовку!

Твій світ тонкий, зшитий з шовку, що спалив я!