Zeiten(W)Ende - Eden Weint Im Grab

Wenn sich der Lebensbaum zur Erde neigt

Und seine Früchte darreicht dem Verfall

Der Himmel sich in graustem Schimmer zeigt

Und dunkler Klagesang klingt ohne Schall

Wenn dann der letzte Tag ins Nachtsein fällt

Und Geier an den Menschen nagen

Wenn nicht mal mehr das Wort das Sein erhält

Und stummen Geist die Fragen plagen

Dann steigt aus finstren Gründen auf

Ein Wesen das in sich vereint

Das Ende und den Weiterlauf

Ein Wesen dessen Herz noch glüht

Während die Welt im Schlafe weint

Ein neues All in ihm erblüht

Коли дерево життя схиляється до землі

І його плоди піддаються загниванню

Небо виявляється найсірішим мерехтінням

І темні лементи дзвенять беззвучно

Потім, коли останній день переходить у ніч

А грифи гризуть людей

Якщо навіть слово не отримує буття

І німі розуми мучать питання

Потім виникають із зловісних причин

Істота, яка об’єднує в собі

Кінець і продовження

Істота, чиє серце все ще світиться

Поки світ плаче уві сні

У ньому розквітає новий всесвіт