Vorhölle - Eden Weint Im Grab

An herbstlichen Mauern, es suchen Schatten dort

Am Hügel das tönende Gold

Weidende Abendwolken

In der Ruh verdorrter Platanen

Dunklere Tränen odmet diese Zeit

Verdammnis, da des Träumers Herz

Überfließt von purpurner Abendröte

Der Schwermut der rauchenden Stadt

Dem Schreitenden nachweht goldene Kühle

Dem Fremdling, vom Friedhof

Als folgte im Schatten ein zarter Leichnam

Leise läutet der steinerne Bau

Der Garten der Waisen, das dunkle Spital

Ein rotes Schiff am Kanal

Träumend steigen und sinken im Dunkel

Verwesende Menschen

Und aus schwärzlichen Toren

Treten Engel mit kalten Stirnen hervor

Bläue, die Todesklagen der Mütter

Es rollt durch ihr langes Haar

Ein feuriges Rad, der runde Tag

Der Erde Qual ohne Ende

In kühlen Zimmern ohne Sinn

Modert Gerät, mit knöchernen Händen

Tastet im Blau nach Märchen

Unheilige Kindheit

Benagt die fette Ratte Tür und Truh

Ein Herz

Erstarrt in schneeiger Stille

Nachhallen die purpurnen Flüche

Des Hungers in faulendem Dunkel

Die schwarzen Schwerter der Lüge

Als schlüge zusammen ein ehernes Tor

На осінніх стінах тіні шукають там

Дзвінить золото на горі

Пасуться вечірні хмари

На решті засохлі платани

Цього разу одмет темніші сльози

Прокляття, там серце сновидця

Переливається фіолетовим відблиском

Меланхолія міста, що курить

Золота прохолода віє слідом за бокадом

Незнайомець з кладовища

Ніби ніжний труп йшов у тіні

Тихо дзвенить кам’яна будівля

Сад сиріт, темна лікарня

Червоний корабель на каналі

Мріють підніматися і падати в темряві

гниючих людей

І з чорних воріт

Виходять ангели з холодними чолами

Блакит, материнська смерть сумує

Воно котиться крізь її довге волосся

Вогняне колесо, день круглий

Земна мука без кінця

У прохолодних кімнатах без толку

Пристрій середнього розміру, з кістлявими руками

Відчуйте себе казками в блакиті

нечесне дитинство

Товстий щур гризе двері й скриню

Серце

Застигли в сніжній тиші

Фіолетові прокльони лунають

Від голоду в гниючій темряві

Чорні мечі брехні

Неначе бронзові ворота грюкнули разом