An die Nacht - Eden Weint Im Grab

Schwärzeste Wälder in der Mondesnacht

Malen Schatten, sich wiegend im Wind

Es ruft aus der Ferne, oh Wanderer gib acht

Sie sehen Dich, los flieh geschwind

An die Nacht, an die Nacht

Goldne Märchenwelt

In der Nacht, in der Nacht

Ein Lied der Sehnsucht gellt

In drohender Weisheit die Bäume schweigen

An morschen Eichen nagt die Zeit

Nachts noch verträumt sich Wipfel neigen

Im Schutze der Waldeinsamkeit

An die Nacht, an die Nacht

Goldne Märchenwelt

In der Nacht, in der Nacht

Ein Lied der Sehnsucht gellt

An die Nacht, an die Nacht

Goldne Märchenwelt

In der Nacht, in der Nacht

Ein Lied der Sehnsucht gellt

An die Nacht, an die Nacht

Tor zur Götterwelt

In der Nacht, in der Nacht

Ist das Sein erhellt

Schwärzeste Wälder in der Mondesnacht

Malen Schatten, sich wiegend im Wind

Es ruft aus der Ferne, oh Wanderer gib acht

Sie sehen Dich, los flieh geschwind

Schwarze Seen spiegeln Sternenglanz

Aus der Tiefe eine Ahnung dringt

Ein nachtumrahmter Lichtertanz

Von längst vergessnen Lehren singt

Leise schleicht es durchs Geäst

Fliehend vor taghellen Plagen

Und der einzig wahren Pest

Ein Dichter aus vergangnen Tagen

Fliehend vor der Immanenz

Sehnsuchtsvoll zurück er schaut

Oh ewiges Tor zur Transzendenz

Den Eingang hat der Mensch verbaut

An die Nacht, an die Nacht

Goldne Märchenwelt

In der Nacht, in der Nacht

Ein Lied der Sehnsucht gellt

An die Nacht, an die Nacht

Tor zur Götterwelt

In der Nacht, in der Nacht

Ist das Sein erhellt

Найчорніші ліси в місячну ніч

Намалюйте тіні, що розгойдуються на вітрі

Здалека кличе, о мандрівник, бережися

Вони бачать вас, швидко тікайте

До ночі, до ночі

Золотий казковий світ

Вночі, вночі

Лунає пісня туги

У загрозливій мудрості дерева мовчать

Час гризе гнилі дуби

Вночі ще мрійливо гнуться крони дерев

В охороні лісової самотності

До ночі, до ночі

Золотий казковий світ

Вночі, вночі

Лунає пісня туги

До ночі, до ночі

Золотий казковий світ

Вночі, вночі

Лунає пісня туги

До ночі, до ночі

Ворота у світ богів

Вночі, вночі

Просвітлюється

Найчорніші ліси в місячну ніч

Намалюйте тіні, що розгойдуються на вітрі

Здалека кличе, о мандрівник, бережися

Вони бачать вас, швидко тікайте

Чорні озера відбивають світло зірок

З глибини проникає передчуття

Нічний танець вогнів в обрамленні

Співає давно забуті уроки

Він тихо пробирається крізь гілки

Тікаючи від денних напастей

І єдина справжня чума

Поет минулих днів

Втікаючи від іманентності

Він з тугою озирається назад

О вічні ворота до трансценденції

Людина збудував вхід

До ночі, до ночі

Золотий казковий світ

Вночі, вночі

Лунає пісня туги

До ночі, до ночі

Ворота у світ богів

Вночі, вночі

Просвітлюється