Sinfonie des Schlafes - Eden Weint Im Grab

Sinfonie des Schlafes wie der Fische Schall

Im Reich der Orgel geht die Blüte auf

Fernab der Welt nah dem Verfall

Wahnsinns Noten wie des Baches Lauf

Imaginär dem Gotte Ebenbild

Ein Kind der Zeit entflohen Qual und Pein

Müder Körper, der Geist so wild

In der Abgeschiedenheit allein

Gräser im Antlitz gelber Augen

Fischer schreien in der Flussnacht klar

Blumen im Wahnsinn ihrer Blüte

Vögel kreischen sich das Leid gewahr

Gedanken brechen aus der Hölle aus

Hellwach durch das Tränenmeer

Der Schlaf ist nun die Form des Seins

Das Leben lastet schwer

Der Schlaf ist nun die Form des Seins

Sein will ich nicht mehr…

Gefesselt tief im Wachseinswahn

Im Angesicht ein Schimmer voller Schmerz

Wachsamkeit, Toten-Elan

Erlöschen das Feuer brennend im Herz

Weck mich mit Musik zur letzten Zeit

Meine Augenlider werden nicht mehr fallen

Reich mir den Trunk der Schlaflosigkeit

Von fern her hör ich ihre Stimmen hallen

Симфонія сну, як голос риби

У царстві органу цвітуть квіти

Далеко від світу біля розпаду

Божевільні нотки, як хід струмка

Уявне в образі Божому

Дитина часу уникла мук і мук

Втомлене тіло, розум такий дикий

На самоті

Трави на обличчі жовті очі

У річковій ночі ясно кричать рибалки

Квіти в божевіллі свого цвіту

Птахи кричать свої страждання

Думки вириваються з пекла

Прокинувшись крізь море сліз

Сон тепер є формою буття

Життя важке

Сон тепер є формою буття

Я більше не хочу бути...

Прив’язаний глибоко в маренні неспання

На обличчі відблиск болю

Пильність, мертвий дух

Погаси вогонь, що палає в серці

Останнім часом розбуди мене музикою

Мої повіки більше не будуть опускатися

Передайте мені чернетку безсоння

Я чую здалеку їхні голоси