Не со мной - Джиган, Доминик Джокер

Она из тех, кто может заморозить своим видом.

Она не напрягаясь тело пульсирует в ритм.

В её глазах горит огонь и в тоже время — холод.

В ответ улыбнется, даже если не знакомы.

Она загадка для меня, и я гадать пытаюсь.

Я подбирал ключи ко всем, а к ней не подбираю.

Ты не похожа на других, ты совершенно иная.

Ты что-то среднее, между адом и раем.

Я за тобой наблюдаю, только со стороны.

А ты всё ближе, подпускаешь постепенно.

Так много общего у нас, но не по пути,

Хотя в итоге мы окажемся под этой тенью.

Я видимо тобою болен, не надо скорой.

Если ты вместо алкоголя, когда мы в ссоре.

Ты моё море, и с судьбою не поспоришь.

Ведь до тебя, никто не подбирал ко мне пароли.

Ты со мной и не со мной.

И это так невыносимо.

Ты сыграла свою роль.

Но мне это не по силам.

Ты со мной и не со мной.

И это так невыносимо.

Дверь закрою за собой.

Только вряд ли всё остынет.

Она никогда первая не позвонит.

Я по-прежнему пытаюсь, забыть её номер.

Почему мне так нравится, что она меня злит.

За что, кто-то свыше, распределил так роли.

Между нами города, разные маршруты,

Но каждая минута с ней, как прыжок с парашютом.

А я медленно, но верно теряю рассудок,

Вспоминаю всё утро, её глаза и губы.

Наверно глупо, но ты и есть моя нирвана.

Я стал заложником игры, а ты подыграла.

Да, я дурак, этот плен, я сам себе создал.

Повёлся на манеры, ты за них получишь Оскар.

Когда всё просто, то не цепляет так серьёзно.

Наверно надо отпустить её, но слишком поздно.

Я утонул, под этим бесконечным ливнем.

Её люблю, и ненавижу ради сына.

Ты со мной и не со мной.

И это так невыносимо.

Ты сыграла свою роль.

Но мне это не по силам.

Ты со мной и не со мной.

И это так невыносимо.

Дверь закрою за собой.

Только вряд ли всё остынет.

Наверно живёт огонь и лёд.

Взглядом позовёт и оттолкнёт.

Она одна, она такая одна.

Мне бы всё забыть давно пора,

Но даже в незнакомых нам мирах звучит волна;

-

Скорее ответь, вдруг это звонит она?

Ты со мной и не со мной.

И это так невыносимо.

Ты сыграла свою роль.

Но мне это не по силам.

Ты со мной и не со мной.

И это так невыносимо.

Дверь закрою за собой.

Только вряд ли всё остынет.

Вона з тих, хто може заморозити своїм виглядом.

Вона не напружуючись тіло пульсує в ритм.

У її очах горить вогонь і в той час холод.

Відповідь усміхнеться, навіть якщо не знайомі.

Вона загадка для мене, і я гадати намагаюся.

Я підбирав ключі до всього, а до неї не підбираю.

Ти не схожа на інших, ти зовсім інша.

Ти щось середнє, між пеклом і раєм.

Я за тобою спостерігаю, тільки з боку.

А ти все ближче, підпускаєш поступово.

Так багато спільного у нас, але не по шляху,

Хоча в підсумку ми опинимося під цією тінню.

Я видимо тобою хворий, не треба швидкої.

Якщо ти, замість алкоголю, коли ми в сварці.

Ти моє море, і з долею не посперечаєшся.

Адже до тебе, ніхто не підбирав до мене паролі.

Ти зі мною і не зі мною.

І це так нестерпно.

Ти зіграла свою роль.

Але мені це не по силах.

Ти зі мною і не зі мною.

І це так нестерпно.

Двері закрию за собою.

Тільки навряд чи все охолоне.

Вона ніколи перша не зателефонує.

Я як і раніше намагаюся, забути її номер.

Чому мені так подобається, що вона мене злить.

За що, хтось згори, розподілив так ролі.

Між нами міста, різні маршрути,

Але кожна хвилина з нею, як стрибок з парашутом.

А я повільно, але вірно втрачаю розум,

Згадую весь ранок, її очі і губи.

Напевно, безглуздо, але ти і є моя нірвана.

Я став заручником гри, а ти підіграла.

Так, я дурень, цей полон, я сам собі створив.

Повівся на манери, ти за них отримаєш Оскар.

Коли все просто, то не чіпляє так серйозно.

Напевно треба відпустити її, але надто пізно.

Я потонув, під цією нескінченною зливою.

Її люблю, і ненавиджу заради сина.

Ти зі мною і не зі мною.

І це так нестерпно.

Ти зіграла свою роль.

Але мені це не по силах.

Ти зі мною і не зі мною.

І це так нестерпно.

Двері закрию за собою.

Тільки навряд чи все охолоне.

Напевно живе вогонь і лід.

Поглядом покличе і відштовхне.

Вона одна, вона така сама.

Мені б усе забути давно пора,

Але навіть у незнайомих нам світах звучить хвиля;

-

Скоріше відповідай, чи раптом це дзвонить вона?

Ти зі мною і не зі мною.

І це так нестерпно.

Ти зіграла свою роль.

Але мені це не по силах.

Ти зі мною і не зі мною.

І це так нестерпно.

Двері закрию за собою.

Тільки навряд чи все охолоне.