ДНК - Джиган, Артём Качер

Они хотят со мной быть,

Но я только твой, любовь без остатка.

Мы сходим с ума, у всех на глазах,

И нам все не важно.

Опять карусель, по телу вновь дрожь.

Ещё один день, ещё одна ночь.

Ещё один город и снова в тебе.

Всё будто во сне, ты снова на мне, е!

И мы набираем с ней скорость.

Пустой хайвей, ночь вокруг, невесомость.

Я её крепость, но это не новость.

Она за мной, даже если я в пропасть.

Вместе мы в сто раз сильней чем порознь.

Греет, когда я в дали её голос.

Вместе мы высоко, под нами облака.

Она в моей ДНК.

Ты по моим венам так откровенно.

С дымом проникаешь в мой организм.

И я тебя вдыхаю постепенно.

Я на тебя подсел, на тебе завис.

Ты голову дурманишь необыкновенно.

И всё вокруг в тумане, я закрою глаза.

Мы с тобой взлетаем выше неба.

Нам так офиге-офиге-офигенно!

Офигенно.

офигенно…

Нам так офиге-офиге-офигенно.

Офигенно.

офигенно…

Глубже дыши, крепче держись.

Мы те две души, что вечно бежим.

Мы вечно горим и жжём эту жизнь.

В легкие дым, летим до вершин.

Мы так высоко-высоко над землёй.

И нас не достанут уже никогда.

Нам так легко, легко быть вдвоём.

Ты в моих венах, в моей ДНК.

Ты по моим венам так откровенно.

С дымом проникаешь в мой организм.

И я тебя вдыхаю постепенно.

Я на тебя подсел, на тебе завис.

Ты голову дурманишь необыкновенно.

И всё вокруг в тумане, я закрою глаза.

Мы с тобой взлетаем выше неба.

Нам так офиге-офиге-офигенно!

Офигенно.

офигенно…

Нам так офиге-офиге-офигенно.

Офигенно.

офигенно…

Танцуем нон-стоп.

Рисуем всю ночь между мной и тобой, так далеко.

Сплю и вижу сон, где получаю всё,

И это так легко.

Ты по моим венам так откровенно.

С дымом проникаешь в мой организм.

И я тебя вдыхаю постепенно.

Я на тебя подсел, на тебе завис.

Ты голову дурманишь необыкновенно.

И всё вокруг в тумане, я закрою глаза.

Мы с тобой взлетаем выше неба.

Нам так офиге-офиге-офигенно!

Офигенно.

офигенно…

Нам так офиге-офиге-офигенно.

Офигенно.

офигенно…

Вони хочуть зі мною бути,

Але я тільки твій, кохання без залишку.

Ми божеволіємо, у всіх на очах,

І нам все не важливо.

Знову карусель, по тілу знову тремтіння.

Ще один день, ще одна ніч.

Ще одне місто і знову в тобі.

Все ніби уві сні, ти знову на мені, е!

І ми набираємо з нею швидкість.

Порожній хайвей, ніч навколо, невагомість.

Я її фортеця, але це не новина.

Вона за мною, навіть якщо я в прірву.

Разом ми в сто разів сильніші, ніж порізно.

Гріє, коли я дали її голос.

Разом ми високо, під нами хмари.

Вона в моїй ДНК.

Ти за моїми венами так відверто.

З димом проникаєш у мій організм.

І я тебе вдихаю поступово.

Я на тебе підсів, на тобі завис.

Ти голову дурманиш незвичайно.

І все навколо в тумані, я заплющу очі.

Ми з тобою злітаємо вище за небо.

Нам так офіге-офіге-офігенно!

Офігенно.

офігенно…

Нам так офіге-офіге-офігенно.

Офігенно.

офігенно…

Глибоко дихай, міцніше тримайся.

Ми ті дві душі, що вічно біжимо.

Ми вічно горимо і палимо це життя.

У легені дим, летимо до вершин.

Ми так високо-високо над землею.

І нас уже ніколи не дістануть.

Нам так легко, легко бути вдвох.

Ти в моїх венах, у моїй ДНК.

Ти за моїми венами так відверто.

З димом проникаєш у мій організм.

І я тебе вдихаю поступово.

Я на тебе підсів, на тобі завис.

Ти голову дурманиш незвичайно.

І все навколо в тумані, я заплющу очі.

Ми з тобою злітаємо вище за небо.

Нам так офіге-офіге-офігенно!

Офігенно.

офігенно…

Нам так офіге-офіге-офігенно.

Офігенно.

офігенно…

Танцюємо нон-стоп.

Малюємо всю ніч між мною та тобою, так далеко.

Сплю та бачу сон, де отримую все,

І це так просто.

Ти за моїми венами так відверто.

З димом проникаєш у мій організм.

І я тебе вдихаю поступово.

Я на тебе підсів, на тобі завис.

Ти голову дурманиш незвичайно.

І все навколо в тумані, я заплющу очі.

Ми з тобою злітаємо вище за небо.

Нам так офіге-офіге-офігенно!

Офігенно.

офігенно…

Нам так офіге-офіге-офігенно.

Офігенно.

офігенно…