Wundenküssen - Dornenreich

Winzárten:

«Ich fing alle Wunden ohne Rücksicht ein

Ließ keinen Schmerz zurück für all die Menschlein — wein!

All der süße Schmerz von draußen dort herein

Den Trost will ich nicht missen — nie und nimmer — nein!»

Kargáist:

«Doch Wunden werden Narben

Und Narben bleiben häßlich

Der Trost ist flüchtiges Empfinden

Die Narben sichtbar weilend gräßlich

Uns selbst die Wunde, die nicht rot weint

Sie findet meinen Blick

Ich spreche wahr

Zu lösen Deinen Schicksalsstrick.»

Winzárten:

«Ja, ja ich kenne Dich — „der Trost ist nicht von Dauer“

Und ja, ich kenne mich — Du harrst vergebens Lauer.»

Kargáist:

«Beharrlich bist Du, stur, noch mehr als gedacht

Doch sieh' - Gefühle greifen leer

Nur Augen wägen letztlich schwer.»

Winzárten:

«Wie die Wunde mir bald Trost

Wird die Narbe später Dein Wohl sein

Da häßlich Du mich schimpfst

Deine Haltung bringt mir Wunden ein.»

Winzárten:

«Süße Wunden, süßer Trost, immersüßer Wundenkuß.»

Kargáist:

«Häßlich, gräßlich, schäme Dich!»

Види вина:

«Я вловив усі рани без уваги

Не залишив болю для всіх маленьких людей - плач!

Весь солодкий біль звідти

Я не хочу пропустити розраду – ніколи, ніколи – ні!»

Каргайст:

«Але рани стають шрамами

І шрами залишаються потворними

Розрада — швидкоплинне відчуття

Шрами помітні, поки огидні

Ми самі рана, що не плаче червона

Вона знаходить мій погляд

Я говорю правду

Щоб розв’язати мотузку своєї долі».

Види вина:

«Так, так я знаю вас  — «розрада не вічна»

І так, я знаю сам — ти марно чекаєш, щоб причаїтися».

Каргайст:

«Ви наполегливі, вперті, навіть більше, ніж думали

Але бачиш - почуття порожні

Зрештою, тільки очі важать».

Види вина:

«Як тільки рана мене втішить

Чи буде шрам згодом для вас добре

Тому що ти називаєш мене потворною

Ваше ставлення наносить мені рани».

Види вина:

«Солодкі рани, солодка втіха, вічно солодкий поцілунок ран».

Каргайст:

— Негарно, жахливо, соромно!