Что ж ты шепчешь - ДМЦ

Что ж ты шепчешь ветру камыш?

Не иначе полюбила ночь рыбака,

А теперь плачет

Не дождавшись дома жена,

Ну, а малые дети,

Вспоминая молча отца

Из лески плетут сети

Что ж ты да над рожью туман?

Не иначе полюбила степь казака,

А теперь плачет

Не дождавшись дома жена

И не понимает

От чего ж ее старший сын

Во дворе коня седлает

Эх, сорвался в пляс хоровод,

Не иначе полюбило небо меня,

Да никто не плачет

к вечеру сошлись помянуть,

А к утру забыли

Что же у бродяг

За ремесло сочинять

Сказки да были

Що ж ти шепочеш вітру очерет?

Не інакше полюбила ніч рибалки,

А тепер плаче

Не чекаючи вдома дружина,

Ну, а маленькі діти,

Згадуючи мовчки батька

З ліски плетуть сіті

Що ж ти так над житом туман?

Не інакше покохав степ козака,

А тепер плаче

Не дочекавшись вдома дружина

І не розуміє

Від чого ж її старший син

У дворі коня сідлає

Ех, зірвався в танець хоровод,

Не інакше полюбило небо мене,

Так, ніхто не плаче

довечора зійшлися згадати,

А на ранок забули

Що ж у бродяг

Заремесло складати

Казки так були