Вчерашние герои - ДМЦ

Солнце поднимет по привычке,

Дома расправят плечи,

Земля впитает влагу.

Кофе и в зубы сигарету,

Прощай вчерашний вечер —

Мой орден за отвагу.

Где-то вчерашние герои

Себе могилы роют,

Ведь девять линий жизни на руках.

Становятся легендой,

Ведь вовремя уходят

И исчезают где-то в облаках.

Солнце, зачем тебе одежда?

Снимай свои погоны

И к нам садись за стол.

Водки, налейте солнцу водки,

Чтоб опьянело прежде,

Чем выстрелом в упор

Убьет надежду.

Где-то вчерашние герои

Себе могилы роют,

Ведь девять линий жизни на руках.

Становятся легендой,

Ведь вовремя уходят

И исчезают где-то в облаках.

Где-то вчерашние герои

Себе могилы роют,

Ведь девять линий жизни на руках.

Становятся легендой,

Ведь вовремя уходят

И исчезают где-то в облаках.

А мы еще немножко,

Покурим на дорожку,

Изучим карты звездного пути.

Тебе мешают крылья,

Но не мешают ноги,

Тогда я полечу, а ты иди.

Сонце підніме за звичкою,

Вдома розправлять плечі,

Земля вбере вологу.

Кава і в зуби сигарету,

Прощавай вчорашній вечір —

Мій орден за відвагу.

Десь учорашні герої

Собі могили риють,

Адже дев'ять ліній життя на руках.

Стають легендою,

Адже вчасно йдуть

І зникають десь в хмарах.

Сонце, навіщо тобі одяг?

Знімай свої погони

І до нас сідай за стіл.

Горілки, налийте сонцю горілки,

Щоб сп'яніло раніше,

Чим пострілом в упор

Вб'є надію.

Десь учорашні герої

Собі могили риють,

Адже дев'ять ліній життя на руках.

Стають легендою,

Адже вчасно йдуть

І зникають десь в хмарах.

Десь учорашні герої

Собі могили риють,

Адже дев'ять ліній життя на руках.

Стають легендою,

Адже вчасно йдуть

І зникають десь в хмарах.

А ми ще трошки,

Покуримо на доріжку,

Вивчимо карти зоряного шляху.

Тобі заважають крила,

Але не заважають ноги,

Тоді я полечу, а ти йди.