Molly And Johnny - Dervish

Said Johnny to Molly, «I am now going to leave you

But do not be grieved at my going away

For the more we are parted, we’ll always be true-hearted

And again I’ll return in the sweet month of May»

Said Molly to Johnny, «Oh I will mourn for you

And I will be grieved at your going away

For you know very well that your absence does grieve me

I’m afraid you might die in a strange country

I’ll dress myself up like a neat little sea boy

Amidst all life’s dangers I will stand your friend

Through the winds that lie low, to high winds are a-blowing

My dear, I’ll be with you to plow the rough main"

«Your delicate fingers our ropes could not handle

Your lily-white feet, love, our decks could not stand

The cold nights of winter you ne’er could endure them

So stay at home, darling, to the seas do not go»

Her two little arms, 'round his neck she entwined them

The clear crystal tears from her eyes down did flow

And her lily-white hands on the decks she kept wringing

Crying, «Oh my beloved will I never see you more?»

So come, all ye fair maids that’s inclined to marry

Never place your affection too much on one man

For first he will court you and then he’ll deceive you

He’ll leave you as I was left to mourn when he’s gone

Джонні сказав Моллі: «Тепер я залишу тебе

Але не сумуйте, що мою їду

Чим більше ми розлучаємося, ми завжди будемо щирими

І знову я повернуся в солодкому місяці травні»

Моллі сказала Джонні: «О, я буду сумувати за тобою

І я буду сумувати про те, що ти йдеш

Бо ти добре знаєш, що твоя відсутність мене засмучує

Боюся, ви можете померти в чужій країні

Я одягнуся як охайний маленький морський хлопчик

Серед усіх життєвих небезпек я буду стояти твоїм другом

Крізь вітри, що лежать низько, до сильних віють

Мій любий, я буду з тобою, щоб розорати грубу частину"

«Твої ніжні пальчики наші мотузки не впоралися

Твої лілейно-білі ноги, кохана, наші колоди не витримали

Холодні зимові ночі, які ви не витримали

Тож залишайся вдома, люба, на моря не ходи»

Свої дві маленькі ручки, 'охопивши його шию, вона обплела їх

Прозорі кришталеві сльози з її очей текли вниз

А свої білі, як лілії, руки на колоді вона постійно ламала

Плачучи: «О, мій коханий, я ніколи більше не побачу тебе?»

Тож заходьте, усі справедливі служниці, які схильні вийти заміж

Ніколи не прив’язуйте занадто сильно до одного чоловіка

Спочатку він залицятиметься до вас, а потім обдурить

Він залишить вас так, як я залишений сумувати, коли його не буде