Привычка - Денис Лирик

Припев:

Ты для меня та, чего я никогда не куплю,

Для меня та, которую люблю.

И если вдруг мы уже не будем вместе,

То пусть в памяти, будут эти песни.

Ты для меня та, чего я никогда не куплю,

Для меня та, которую люблю.

И если вдруг мы уже не будем вместе,

То пусть в памяти, будут эти песни.

Ничё не говори, но это любовь точно,

Бывает просыпаюсь от чего-то среди ночи.

Сны о ней, банальные стихи на листах,

И постоянные вопросы: «Ты не устал?»

Всё было круто, об этом оба знаем,

Как бы не орали там, всё же скучаем,

Не знаю конечно, как без меня ей там живёться,

Но по ходу я влип, сердце чё-то не бьётся.

Уже соскучился, по скандалам нашим,

По маячкам, ссоры уже со стажем,

Вечно орём чё-то, а чё нам ещё делать?

Мириться не умеем, разбежаться хватит смелости.

Два сапога пара — но с ней не парюсь я,

Значит так надо, если я вспоминаю.

Приколов много, только она поймёт их,

Полнолуние и тогда день из короче.

Утром на кухне, она возле зеркала,

Я делаю завтрак — она марафет.

Уже родным стало, её вынос мозга,

Я хочу есть, замёрзла, уже поздно.

Жареные пельмени — коронное блюдо,

Фильмак на компе, короче всё это люблю я.

Порой охота, подарить ей кляп,

Да и без него с ней, у меня всё ништяк.

Уже так привык слышать, этот крик,

Она права во всём, а я не мужик.

Не дарю цветы, старый алкоголик,

Конкретный лентяй, живу в этой роли.

Где-нибудь на лавке, пьём не сок, явно,

Трещим на любую тему угар пьяный.

Но как-то тихо, никто не орёт сбоку,

Не ведёт за руку — «показывай дорогу».

Ждёт рассвета, дарит головную боль,

Читает морали мне, за алкоголь.

И я упрямый, и спорить бесполезно даже,

Читаю сопли, пока там кто-то пашет.

Ну, а так, это любовь стопудова,

Было всё ништяк, я не ищу виновных.

Припев:

Ты для меня та, чего я никогда не куплю,

Для меня та, которую люблю.

И если вдруг мы уже не будем вместе,

То пусть в памяти, будут эти песни.

Ты для меня та, чего я никогда не куплю,

Для меня та, которую люблю.

И если вдруг мы уже не будем вместе,

То пусть в памяти, будут эти песни.

Ты для меня та, чего я никогда не куплю,

Для меня та, которую люблю.

И если вдруг мы уже не будем вместе,

То пусть в памяти, будут эти песни.

Ты для меня та, чего я никогда не куплю,

Для меня та, которую люблю.

И если вдруг мы уже не будем вместе,

То пусть в памяти, будут эти песни.

Приспів:

Ти для мене та, чого я ніколи не куплю,

Для мене та, котру люблю.

І якщо раптом ми вже не будемо разом,

То нехай у пам'яті, будуть ці пісні.

Ти для мене та, чого я ніколи не куплю,

Для мене та, котру люблю.

І якщо раптом ми вже не будемо разом,

То нехай у пам'яті, будуть ці пісні.

Ніщо не говори, але це любов точно,

Буває прокидаюся від чогось серед ночі.

Сни про неї, банальні вірші на листах,

І постійні питання: «Ти не втомився?»

Все було круто, про це знаємо,

Як би не кричали там, все ж сумуємо,

Не знаю звичайно, як без мене їй там живеться,

Але по ходу я влип, серце щось не б'ється.

Вже скучив, за нашими скандалами,

По маячкам, сварки вже зі стажем,

Вічно кричимо щось, а що нам ще робити?

Миритися не вміємо, розбігтися вистачить сміливості.

Два чоботи пара— але з ній не парюсь я,

Значить так треба, якщо я згадую.

Приколів багато, тільки вона зрозуміє їх,

Повня і тоді день з коротший.

Вранці на кухні, вона біля дзеркала,

Я роблю сніданок — вона марафет.

Вже рідним стало її винесення мозку,

Я хочу їсти, замерзла, вже пізно.

Смажені пельмені - коронне блюдо,

Фільмак на компі, коротше все це люблю я.

Часом полювання, подарувати їй кляп,

Так і без нього з неї, у мене все ніштяк.

Вже так звик чути, цей крик,

Вона має рацію у всім, а я не мужик.

Не дарую квіти, старий алкоголік,

Конкретний ледар, живу в цій ролі.

Десь на лавці, п'ємо не сік, явно,

Тріщим на будь-яку тему чад п'яний.

Але якось тихо, ніхто не кричить збоку,

Не веде за руку — показуй дорогу.

Чекає світанку, дарує головний біль,

Читає моралі мені, за алкоголь.

І я упертий, і спорити марно навіть,

Читаю соплі, поки там хтось оре.

Ну, а так, це любов стопудова,

Було все ніштяк, я не шукаю винних.

Приспів:

Ти для мене та, чого я ніколи не куплю,

Для мене та, котру люблю.

І якщо раптом ми вже не будемо разом,

То нехай у пам'яті, будуть ці пісні.

Ти для мене та, чого я ніколи не куплю,

Для мене та, котру люблю.

І якщо раптом ми вже не будемо разом,

То нехай у пам'яті, будуть ці пісні.

Ти для мене та, чого я ніколи не куплю,

Для мене та, котру люблю.

І якщо раптом ми вже не будемо разом,

То нехай у пам'яті, будуть ці пісні.

Ти для мене та, чого я ніколи не куплю,

Для мене та, котру люблю.

І якщо раптом ми вже не будемо разом,

То нехай у пам'яті, будуть ці пісні.