Красивая - Денис Лирик

Она так мило спит, я рядом с ней присяду,

Укрою тихо одеялом, скажу на ухо,

Как очень, очень сильно я ее люблю,

Моя красивая, она проснется, а я с тетрадкой,

Проведу ладонью, по ее коже гладкой.

Немного вредная, когда она спросонья, просто не выспалась.

Снова нахмурит брови, горячий кофе, приведет ее в порядок.

И она лучше всех моих гулянок.

С ней я сам не свой, с ней так легко,

Она так близко, но кажется далеко.

Время идет, а я хочу все чаще ощущать, ее, дарить ей только счастье,

Наденет платье, белого цвета,

И наша свадьба будет самой светлой.

Ее красивые глаза взяли меня в плен, и только с ней я ценю каждый момент.

Ты моя доза, моя зависимость, это и есть — любовь,

Я на тебе завис.

А ты красивая, такая милая,

И очень нежная, моя любимая,

Давай со мною до конца, не разлюблю, никогда, никогда.

А ты красивая, такая милая,

И очень нежная, моя любимая,

Давай со мною до конца, не разлюблю, никогда, никогда.

Давай сделаем рай, лишь для нас двоих,

Я теряю речь, при виде глаз твоих,

Хочу заваливать одними комплиментами,

Хочу в живую говорить, а не коментами.

Хочу носить на руках, даже когда без сил,

Ведь ты мой стимул, за это и полюбил.

А ты ведь знаешь, куда бы я не пошел, твоими фотками забит мой телефон.

Но я скучаю постоянно, все не хватает, все ее мало,

И она, она это знает, и я все помню, помню, как вчера,

Наши первые с тобою вечера.

Ведь ты красивая, с тобою день, как час,

Целыми сутками могу писать о нас.

Твои истерики, стали уже родными.

Можешь кричать на меня даже без выходных.

Ты же часть меня, а это важно,

Полюбить не сложно, борется не каждый.

За свое счастье, кого зовешь родным.

До финала иди, только лишь с одним.

А ты красивая, такая милая,

И очень нежная, моя любимая,

Давай со мною до конца, не разлюблю, никогда, никогда.

А ты красивая, такая милая,

И очень нежная, моя любимая,

Давай со мною до конца, не разлюблю, никогда, никогда.

Вона так мило спить, я поруч із присяду,

Надто тихо ковдрою, скажу на вухо,

Як дуже, дуже сильно я її люблю,

Моя красива, вона прокинеться, а я з зошитою,

Проведу долонею, по її шкірі гладкою.

Трохи шкідлива, коли вона спросоння, просто не виспалася.

Знову нахмурить брови, гарячу каву, приведе її в порядок.

І вона найкраща за мої гулянки.

З ним я сам не свій, з нею так легко,

Вона так близько, але здається далеко.

Час іде, а я хочу все частіше відчувати, її, дарувати їй тільки щастя,

Одягне плаття, білого кольору,

І наше весілля буде найсвітлішим.

Її гарні очі взяли мене в полон, і тільки з нею я ціную кожен момент.

Ти моя доза, моя залежність, це і — любов,

Я на тебе завис.

А ти красива, така мила,

І дуже ніжна, моя кохана,

Давай зі мною до кінця, не розлюблю, ніколи, ніколи.

А ти красива, така мила,

І дуже ніжна, моя кохана,

Давай зі мною до кінця, не розлюблю, ніколи, ніколи.

Давай зробимо рай, лише для нас двох,

Я втрачаю мову, побачивши очі твої,

Хочу завалювати одними компліментами,

Хочу в живу говорити, а не коментарями.

Хочу носити на руках, навіть коли без сил,

Адже ти мій стимул, за це і полюбив.

А ти адже знаєш, куди би я не пішов, твоїми фотками забитий мій телефон.

Але я скучу постійно, все бракує, все її мало,

І вона, вона це знає, і я все пам'ятаю, пам'ятаю, як учора,

Наші перші з тобою вечора.

Адже ти красива, з тобою день, як година,

Цілодобово можу писати про нас.

Твої істерики стали вже рідними.

Можеш кричати на мене навіть без вихідних.

Ти ж частина мене, а це важливо,

Полюбити не складно, бореться не кожний.

За своє щастя, кого кличеш рідним.

До фіналу йди, тільки з одним.

А ти красива, така мила,

І дуже ніжна, моя кохана,

Давай зі мною до кінця, не розлюблю, ніколи, ніколи.

А ти красива, така мила,

І дуже ніжна, моя кохана,

Давай зі мною до кінця, не розлюблю, ніколи, ніколи.