Солдатик - Денис Лирик

За спинами друзей она прятала слезы.

Сказала, будет ждать его на полном серьезе.

Последний поцелуй на прощание,

Он обнял её с глазами стеклянными.

Стук колес, и поезд увез.

Теперь он солдат.

Назад через год.

«Удачной службы!», — кричит толпа.

Через стекло её и его рука.

Нарисовал на запотевшем стекле

Сердце и надпись «Я скоро к тебе».

Стянулись тучи и грянул гром.

Он тихо про себя «Прощай дом».

Она уже в сети ставит статус с отсчетом.

Делает коллаж из любимых фото.

Припев:

Пролетит год незаметно.

Она дождется, он верит в это.

И закружатся в медленном танце

И будет любовь, что была у них раньше.

Время шло так неспеша.

Он каждый день ей «Люблю"писал.

В голове солдата дурные мысли,

Что появится другой в её жизни.

Ревность — причина ссор,

И снова прерван разговор.

Об стену телефон, пополам экран.

Зря пацан, она ведь не гуляет там.

Закончилась служба, взгляд в облака.

Не сходила улыбка в дороге с лица.

Он едет домой, приятная дрожь.

Уже обнимет её, через пару часов.

Вокзал.

Он с вещами уже у выхода.

Легкий мандраж.

Выдохнул.

Ха-ха!

Хмм… Она стоит и слезы её ручьем.

Дождалась его девочка, они снова вдвоем.

Припев:

Пролетит год незаметно.

Дождалась, ведь он верил в это.

И кружатся в медленном танце —

Эта любовь, еще сильнее, чем раньше.

За спинами друзів вона ховала сльози.

Сказала, чекатиме його на повному серйозі.

Останній поцілунок на прощання,

Він обійняв її з очима скляними.

Стук коліс, і поїзд відвіз.

Тепер він солдат.

Назад за рік.

«Вдалої служби!»,— кричить натовп.

Через скло її і його рука.

Намалював на запотілому склі

Серце і напис «Я незабаром до тебе».

Стягнулися хмари і загримів грім.

Він тихо про себе «Прощай дім».

Вона вже в мережі ставить статус з відліком.

Робить колаж із улюблених фото.

Приспів:

Пролетить рік непомітно.

Вона дочекається, він вірить у це.

І закружляться у повільному танці

І буде любов, що була у них раніше.

Час йшов так поволі.

Він кожного дня їй «Люблю» писав.

У голові солдата погані думки,

Що з'явиться інший в її життя.

Ревність - причина сварок,

І знову перервано розмову.

Про стіну телефон, навпіл екран.

Дарма пацан, адже вона не гуляє там.

Закінчилась служба, погляд у хмари.

Не сходила посмішка в дорозі з особи.

Він їде додому, приємне тремтіння.

Вже обійме її через пару годин.

Залізничний вокзал.

Він з мовами вже у виходу.

Легкий мандраж.

Видихнув.

Ха-ха!

Хмм… Вона стоїть і сльози її струмком.

Дочекалася його дівчинка, вони знову вдвох.

Приспів:

Пролетить рік непомітно.

Дочекалася, адже він вірив у це.

І кружляться в повільному танці —

Це кохання ще сильніше, ніж раніше.