Змей Петров - ДДТ

Рожденный ползать получил приказ летать.

«Какой летать, я, братцы, неба-то не видел!»

«Что за базар?

С горы видней!

Не рассуждать, ядрена мать!

Чтоб завтра были, змей Петров, в летящем виде!»

Приполз домой, а там рыдает все родня.

«Рожденный ползать, папа, он летать не может.»

«Ах, ты щенок, интеллигент!

Что, отпеваете меня?

Сто грамм для храбрости приму, авось поможет.

Есть установка: всем летать, всем быть орлами.

А тот, кто ползает еще — тот, гад, не с нами.

Летать, наверно, я люблю, не подходите — заклюю,

Начальник все мне объяснил: я — птица Ваня.»

С утра, весь в перьях, змей Петров ползет к горе, два санитара подтащили к

облакам.

Начальство рядом в государственной норе.

Ужом скрутились потроха, тут санитар сдавил бока, а он курнул и прохрипел: «Уйди, я сам!»

Ужом скрутились потроха, тут санитар сдавил бока, а он курнул и прохрипел: «Уйди…»

«Ну, что ж, пам-пам-пам-пам-парам со всеми вами!

Эх, мать…» — прыжок и полетел куда-то вниз, но вот за что-то зацепился и

повис…

Меж валунами облаков пополз, глядите, змей Петров, и скрылся где-то глубоко под

небесами.

Народжений повзати отримав наказ літати.

«Який літати, я, братики, неба не бачив!»

«Що за базар?

З гори видніше!

Не міркувати, ядрена мати!

Щоб завтра були, змій Петров, у вигляді, що летить!»

Приповз додому, а там ридає всі рідні.

«Народжений повзати, тату, він літати не може.»

«Ах, ти, щеня, інтелігенте!

Що, відспівуєте мене?

Сто грам для хоробрості прийму, може допоможе.

Є установка: всім літати, усім бути орлами.

А той, хто повзає ще — той, гад, не з нами.

Літати, напевно, я люблю, не підходьте заклюю,

Начальник усе мені пояснив: я — птах Ваня.

З ранку, весь у пір'ї, змій Петров повзе до гори, два санітари підтягли до

хмар.

Начальство поруч у державній норі.

Вужом скрутилися тельбухи, тут санітар стиснув боки, а він курнув і прохрипів: «Іди, я сам!»

Вужом скрутилися тельбухи, тут санітар стиснув боки, а він курнув і прохрипів: «Іди...»

«Ну, що ж, пам-пам-пам-пам-парам з усіма вами!

Ех, мати…» — стрибок і полетів кудись униз, але ось за щось зачепився і

повис…

Між валунами хмар поповз, дивіться, змій Петров, і зник десь глибоко під

небесами.