Это всё... - ДДТ

Побледневшие листья окна зарастают прозрачной водой

У воды нет ни смерти ни дна, я прощаюсь с тобой.

Горсть тепла после долгой зимы донесем пять минут до утра

Доживем... наше море вины поглощает... время-дыра.

Это все, что останется после меня

Это все, что возьму я с собой.

С нами память сидит у стола, а в руке её пламя свечи

Ты такой хорошей была, посмотри на меня не молчи.

Крики чайки на белой стене, окольцованы черной луной,

Нарисуй что-нибудь на окне и шепни на прощание рекой.

Это все, что останется после меня

Это все, что возьму я с собой.

Это все, что останется после меня

Это все, что возьму я с собой.

Две мечты да печали стакан мы, воскреснув, допили до дна

Я не знаю зачем тебе дан правит мною дорога-луна.

Ты не плачь, если можешь прости, жизнь не сахар, а смерть нам не чай.

Мне свою дорогу нести, до свидания, друг, и прощай.

Это все, что останется после меня

Это все, что возьму я с собой.

Это все, что останется после меня

Это все, что возьму я с собой.

Оу-о-о-о...

Зблідлі листя вікна заростають прозорою водою

Вода не має ні смерті ні дна, я прощаюся з тобою.

Жменю тепла після довгої зими донесемо п'ять хвилин до ранку

Доживемо... наше море провини поглинає... час-дірка.

Це все, що залишиться після мене

Це все, що я візьму з собою.

З нами пам'ять сидить за столом, а в руці її полум'я свічки

Ти така гарна була, глянь на мене не мовчи.

Крики чайки на білій стіні, окольцовані чорним місяцем,

Намалюй щось на вікні та шепні на прощання рікою.

Це все, що залишиться після мене

Це все, що я візьму з собою.

Це все, що залишиться після мене

Це все, що я візьму з собою.

Дві мрії та печалі склянку ми, воскреснувши, допили до дна

Я не знаю навіщо тобі дано править мною дорога-місяць.

Ти не плач, якщо можеш вибачити, життя не цукор, а смерть нам не чай.

Мені свою дорогу нести, до побачення, друже, і прощай.

Це все, що залишиться після мене

Це все, що я візьму з собою.

Це все, що залишиться після мене

Це все, що я візьму з собою.

О-о-о-о...