В магазине - ДДТ

Устала ты пакетами носить в руках тяжёлый воздух.

В «Пятёрочке» у ценников молчать, достоинство храня.

В глазах твоих морщинистых горят сапфировые звезды.

У кассы ждёт рассерженный народ дешёвого огня.

Достав из дерматина свою мелочь, зарытую в платок,

Не думала, что этот мир стал серым, и к старости жесток.

А он ворчал, он увеличил звук, и на тебя смотрели

Десятки стройных ног и крепких рук.

И все друг друга ели.

Катилось время по прилавку, злые даты и медное кольцо.

Но слишком медленно считали автоматы твоё лицо.

И, суетясь, тебя все торопили, ссылаясь на дела…

Не вспомнили, кого они любили, ведь это Родина была.

Плачет Таня, Таня плачет.

Уронила в вечность мячик.

Не печалься, под луной стал теперь он шар земной.

Купив котам просроченной трески, себе кусочек хлеба,

Из магазина вышла ты, шепча стихи, прекрасная как небо!

Верность в прошлом, а сейчас

С кем ты, где ты, любишь нас?

Мы вернёмся за тобой, и отыщем шар земной.

Втомилася ти пакетами носити в руках важке повітря.

У «П'ятірці» у цінників мовчати, гідно зберігаючи.

В очах твоїх зморшки горять сапфірові зірки.

Біля каси чекає розгніваний народ дешевого вогню.

Діставши з дерматину свою дрібницю, зариту в хустку,

Не думала, що цей світ став сірим, і до старості жорстокий.

А він бурчав, він збільшив звук і на тебе дивилися

Десятки струнких ніг та міцних рук.

І всі один одного їли.

Катився час по прилавку, злі дати та мідне кільце.

Але надто повільно рахували автомати твоє обличчя.

І, метушачись, тебе все поспішали, посилаючись на справи…

Не згадали, кого вони любили, адже це Батьківщина була.

Плаче Таня, Таня плаче.

Впустила у вічність м'ячик.

Не засмучуйся, під місяцем став тепер він куля земна.

Купивши котам простроченої тріски, собі шматочок хліба,

З магазину вийшла ти, шепочучи вірші, прекрасна як небо!

Вірність у минулому, а зараз

З ким ти де ти любиш нас?

Ми повернемося за тобою, і знайдемо земну кулю.