Уровни - ДДТ

Дождя не будет…

Уровни.

Уровни жизни, уровни быта, бесконечная многоэтажка вселенной.

Секс да икона, грязь да корона, вечно рассвет над волосами да закат между нами.

Доменная печь между ног, каждому свой бог.

Кипящая эротика в центре Земли.

Вечернее небо над золотой степью, жизнь, болтающая со смертью.

А где ноль, где ноль-горизонт?

Где ноль сумма воль?

Где этот вечный поцелуй Земли и Неба?

Эх, водки бы нам да хлеба!

Зачем жизнь, зачем смерть, зачем мы,

Эти вечные песочные часы без притяжения?..

Дощу не буде…

Рівні.

Рівні життя, рівні побуту, нескінченна багатоповерхівка всесвіту.

Секс та ікона, бруд та корона, вічно світанок над волоссям та захід між нами.

Доменна піч між ніг, кожному свій бог.

Кипляча еротика в центрі Землі.

Вечірнє небо над золотим степом, життя, що бовтає зі смертю.

А де нуль, де нуль-горизонт?

Де нуль сума воль?

Де цей вічний поцілунок Землі та Неба?

Ех, горілки би нам так хліба!

Навіщо життя, навіщо смерть, навіщо ми,

Цей вічний пісочний годинник без тяжіння?..