Цыганочка - ДДТ

Эх, что за жизнь в этот новый день!

Или, слышишь, крест сними или же трусы

надень!

Или голый пляши на корпоративниках, или в ведре мозги вози в лихих

оперативниках.

Или рви, да, воруй — всего у нас достаточно!

Иль в эфире озоруй бедово,

внутриматочно.

Бог на милость не убог — у Бога всего много, пьянка, мордобой, острог,

русская дорога.

Может быть когда была красивая да ровная, да, всё разъела, брат, слеза слепая,

бездуховная…

Космополит и патриот ждут шенгенской визы, а недопохмелившийся народ всё

смотрит телевизор.

Там гламур и благодать, нету больше смерти, учат, как кому давать продвинутые

черти.

На «Рублевке», в темноте что-то завизжало — это бедная душа от хмыря сбежала.

Он кричит: «Поймать!

Мильон дам тому, кто схватит!

С*ку, я её сгною!

«- вечно пьёт, да плачет.

Жизнь ползёт на кулаках — жизнь к любви прижалась, жизнь летит из паха в прах и

поёт про жалость.

Догорает Русь-свеча до доски, до полочки, а под ногтями кедрача китайские

иголочки.

Ни весла и ни доски, ни моста, ни брода — сколько от тебя тоски,

русская свобода!

Эх, раз, да ещё раз, да ещё много-много раз!

Эх, раз, да ещё раз,

да ещё много-много раз!

Нам Высоцкий как-то спел про кабаки да храмы — жаль, увидеть не успел нынешнего

срама.

Я цыганочку его вряд ли позабуду… Нет, ребята, всё не так, не так всё,

гадом буду!

Эх, раз, да ещё раз, да ещё много-много раз!

Да ещё вечность, ещё много,

ещё много-много раз!

Эх, раз, да ещё раз, ну, хоть раз не в бровь, а в глаз!

Ех, що за життя в цей новий день!

Або, чуєш, хрест зніми або ж труси

одягни!

Або голий танці на корпоративниках, або у відрі мізки вози у лихих

оперативниках.

Або рви, так, кради — всього у нас досить!

Або в ефірі осоруй бідово,

внутрішньоматочно.

Бог на милість не убог — у Бога всього багато, п'янка, мордобій, острог,

російська дорога.

Може, коли була гарна та рівна, так, все роз'їла, брате, сльоза сліпа,

бездуховна…

Космополіт і патріот чекають шенгенської візи, а народ, що недохмелився, все

дивиться телевізор.

Там гламур і благодать, нема більше смерті, вчать, як кому давати просунуті

чорти.

На «Рублівці», в темряві щось завищало — це бідна душа від вмира втекла.

Він кричить: «Впіймати!

Мільйон дам тому, хто схопить!

С*ку, я її згною!

«- вічно п'є, так плаче.

Життя повзе на кулаках — життя до любові пригорнулося, життя летить із пах в прах і

співає про жалість.

Догоряє Русь-свічка до дошки, до полочки, а під нігтями кедрача китайські

голочки.

Ні весла і ні дошки, ні моста, ні брода — скільки від тебе туги,

російська свобода!

Ех, раз, так ще раз, так ще багато разів!

Ех, раз, так, ще раз,

так ще багато-багато разів!

Нам Висоцький якось заспівав про кабаки та храми — шкода, побачити не встиг нинішнього

сором.

Я циганочку його навряд чи забуду ... Ні, хлопці, все не так, не так все,

гадом буду!

Ех, раз, так ще раз, так ще багато разів!

Так ще вічність, ще багато,

ще багато разів!

Ех, раз, так, ще раз, ну, хоч раз не в бров, а в око!