Террорист - ДДТ

Оглянулся, вся тихо, хвоста вроде нет колодец двора, яма чярного хода

Заколочена.

Чярт бы побрал этот свет, липнущий сверху чухонским уродом.

Выход — гнилая пожарная лестница хрупкая, св*лочь, и окна вокруг.

Ползут этажи так убийственно медленно мимо дрожащих, истерзанных рук.

Что пялишься, д*ра, я ведь не голый!

Я не к тебе, я не бабник, не вор!

Я — террорист!

Я — Иван Помидоров!

Хватит трепаться, наш козырь — террор!

Припев:

Тра-та-та-та-та!

Тра-та-та-та-та!

Гремит под ногами дырявая крыша, ныряю в чердачный удушливый мрак.

Пока вся нормально.

Голуби, тише!

Г*дьте спокойно, я вам не враг.

Вот он — тайник, из него дуло чярное вытащил, вытер, проверил затвор

Ткнул пулемятом в стекло закопчянное в морды кварталов, грызущих простор.

Гул голосов снизу нервною лапою сгряб суету в роковые тиски.

Скучно вам, серые?

Счас я накапаю правду на смирные ваши мозги.

Припев:

Тра-та-та-та-та!

Тра-та-та-та-та!

Замер народ перерезанный пулями дернулся, охнул, сорвался на визг

Моя психоделическая какофония взорвала середину, право-лево, верх-низ.

Жрите бесплатно, царячки природы, мысли, идеи, вся то, чем я жил.

Рвите беззубыми ртами свободу, вонзившуюся вам между жил.

Припев:

Тра-та-та-та-та!

Тра-та-та-та-та!

Тра-та-та-та-та!

Тра-та-та-та-та!

Люди опомнились, опрокурорились, влезли на крышу, — Вяжи подлеца!

— Я ж холостыми, — харкая кровью, он выл на допросах, еле дыша.

— Ради любви к вам пошел я на муки, вы же святыни свои растеряли!

— Нечего, п*дла, народ баламутить!

Взяли и вправду его… Тра-та-та!

Припев:

Тра-та-та-та-та!

Озирнувся, вся тихо, хвоста начебто немає колодязь двору, яма чорного ходу

Забита.

Чорт би забрав це світло, що липне зверху чухонським виродком.

Вихід - гнили пожежні сходи тендітна, сволоч, і вікна навколо.

Повзуть поверхи так убивчо повільно повз тремтячі, змучені руки.

Що вирячись, д*ра, я не голий!

Я не до тебе, я не бабник, не злодій!

Я — терорист!

Я — Іван Помідоров!

Досить тріпати, наш козир — терор!

Приспів:

Тра-та-та-та-та!

Тра-та-та-та-та!

Гримить під ногами дірявий дах, пірнаю в горище задушливий морок.

Поки що вся нормально.

Голуби, тихіше!

Гдьте спокійно, я вам не ворог.

Ось він - схованка, з нього дуло чорне витяг, витер, перевірив затвор

Ткнув кулем'ятом у скло закопчене в морди кварталів, що гризуть простір.

Гул голосів знизу нервовою лапою збив суєту в рокові лещата.

Нудно вам, сірі?

Зараз я накапаю правду на смиренні ваші мізки.

Приспів:

Тра-та-та-та-та!

Тра-та-та-та-та!

Завмер народ перерізаний кулями сіпнувся, охнув, зірвався на виск

Моя психоделічна какофонія підірвала середину, право-ліво, верх-низ.

Жеріть безкоштовно, царячки природи, думки, ідеї, все те, чим я жив.

Рвіть беззубими ротами свободу, що встромилася вам між жив.

Приспів:

Тра-та-та-та-та!

Тра-та-та-та-та!

Тра-та-та-та-та!

Тра-та-та-та-та!

Люди схаменулися, опрокурорилися, влізли на дах, — в'яжи негідника!

— Я ж холостими, — харкаючи кров'ю, він вив на допитах, ледве дихаючи.

— Заради любові до вас пішов я на муки, ви ж святині свої розгубили!

— Нічого, підла, народ баламутити!

Взяли й справді його... Тра-та-та!

Приспів:

Тра-та-та-та-та!