Родившимся этой ночью - ДДТ

Наши замерзшие лица

Белели в тумане и ждали,

Месили глазами свет

И грязь последнего дня.

Мы долго на это смотрели,

Не помня, не узнавая,

Детали такого немыслимого,

Неведомого огня

Родившимся этой ночью,

Мы оставляем Землю.

Будущее надежно

Укроет нас в проводах.

Чем станем мы завтра — ветром?

Пустой подвальною тенью?

Об этом знают лишь звезды

Молчащие в небесах.

Когда ангелы жизни и смерти

Уносили нас с поля боя,

Мы всё прожили, мы все спели

В этот строгий утренний час.

Наши флаги метались в объятиях

Невидимого конвоя

Они всегда были с нами,

Но с ними не было прежде нас.

Железные птицы склеют

Осколками гнёзда Ада.

Мы — корм 21-го века

С наколками на стихах.

С какой высоты будем падать?

Что нам станет наградой?

Знают одни только звезды,

Молчащие в небесах.

У прозрачных ручьев чистота

Омоет нам наши раны.

В каждом эхе земли и травы,

В каждом вздохе дрожащих век

Знай, правы все свидетельства древних

От Евангелия до Корана

Что те, кто идут за нами

Найдут тот же самый век

Родившимся этой ночью,

Мы оставляем Землю.

Не смогли мир сделать добрее,

Любовью не стала ты.

Но до конца этого света

Не одному еще дышать поколенью.

Пока горят поминальные свечи

Еще годы до темноты.

Наші замерзлі особи

Біліли в тумані і чекали,

Місили очима світло

І грузь останнього дня.

Ми довго на це дивилися,

Не пам'ятаючи, не впізнаючи,

Деталі такого немислимого,

Невідомого вогню

Народженим цієї ночі,

Ми залишаємо Землю.

Майбутнє надійне

Укриє нас у проводах.

Чим станемо ми завтра — вітром?

Порожньою підвальною тінню?

Про це знають лише зірки

Мовчать у небесах.

Коли ангели життя і смерті

Виносили нас з поля бою,

Ми все прожили, ми все заспівали

У цей суворий ранковий час.

Наші прапори металися в обіймах

Невидимого конвою

Вони завжди були з нами,

Але з ними не було раніше за нас.

Залізні птахи склеють

Уламками гнізда Ада.

Ми— корм 21-го століття

З наколками на віршах.

З якої висоти падатимемо?

Що стане нам нагородою?

Знають лише зірки,

Мовчать у небесах.

У прозорих струмків чистота

Миє нам наші рани.

У кожному луні землі і трави,

У кожному зітханні тремтячих повік

Знай, праві всі свідчення стародавніх

Від Євангелія до Корану

Що ті, хто йдуть за нами

Знайдуть той самий вік

Народженим цієї ночі,

Ми залишаємо Землю.

Не змогли світ зробити добрішим,

Любов'ю не стала ти.

Але до кінця цього світла

Не одному ще дихати поколінь.

Поки що горять поминальні свічки

Ще роки до темряви.