Пост-интеллигент - ДДТ

Умирая во сне, я часто шепчу о любви, но верю в любовь, пока она далеко.

Одиночество спит у меня на прохладной груди, я лежу, я курю, медитирую,

я вникаю в окно.

Припев:

О-па!

О-па!

О, где же, где же ты, Европа?

Смотрю задумчиво в окно, но заколочено оно.

Эй, жертва огня!

Прикрути свой назойливый свет, как жалок твой крик, как,

однако, мудра тишина.

Ты жаждешь свободы, ты пьёшь, ты ползёшь за ней вслед, ты тоскуешь, родимый,

но не ведаешь, как эта баба страшна.

Припев:

О-па!

О-па!

О, где же, где же ты, Европа?

Смотрю задумчиво в окно, но заколочено оно.

При слове «добро» я привычно впадаю в стресс, Россия-красавица, ты же мрачнее

чумы.

Я только на кладбище верю в прогресс, и вижу, как вам далеко еще до весны.

Я знаю народ, я всё про него прочитал, лишь просвещение и соки способны его

изменить.

Народ меня ждёт, да, я, к сожалению, устал, о, только не надо меня, пожалуйста,

бить.

Припев:

О-па!

О-па!

О, где же, где же ты, Европа?

Смотрю задумчиво в окно, но заколочено оно.

О-па!

О-па!

Разбитые очки.

О-па!

О-па!

Сгораю от тоски.

Вмираючи у сні, я часто шепочу про любов, але вірю в любов, поки вона далеко.

Самотність спить у мені на прохолодних грудях, я лежу, я курю, медитую,

я вникаю у вікно.

Приспів:

О-па!

О-па!

О, де ж, де ти, Європа?

Дивлюся задумливо у вікно, але забите воно.

Гей, жертва вогню!

Прикрути своє настирливе світло, як жалюгідний твій крик, як,

проте мудра тиша.

Ти прагнеш волі, ти п'єш, ти повзеш за нею слідом, ти сумуєш, рідний,

але не знаєш, як ця баба страшна.

Приспів:

О-па!

О-па!

О, де ж, де ти, Європа?

Дивлюся задумливо у вікно, але забите воно.

При слові «добро» я звично впадаю в стрес, Росія-красуне, ти похмуріший

чуми.

Я тільки на цвинтарі вірю в прогрес, і бачу, як вам далеко ще до весни.

Я знаю народ, я все про нього прочитав, лише просвітництво і соки здатні його

змінити.

Народ мене чекає, так, я, на жаль, втомився, о, тільки не треба мене, будь ласка,

бити.

Приспів:

О-па!

О-па!

О, де ж, де ти, Європа?

Дивлюся задумливо у вікно, але забите воно.

О-па!

О-па!

Розбиті окуляри.

О-па!

О-па!

Згоряю від туги.