Песня о людях героических профессий - ДДТ

Слышишь, я снова живой,

Морем дышу у окна,

Крутится, вертится шар голубой,

Крутится, вертится над головой,

Как космонавт на холодной Луне,

Жду, чтобы мне позвонила она,

Наперекор победившей зиме

Нас скоро найдёт весна.

Время, иду за тобой,

Время, я сутки без сна,

Крутится, вертится шар голубой,

Бегает, падает над головой,

Как водолаз, задыхаясь на дне,

Верю, что помнит и любит она,

Жду, как «лосось натуральный"в вине,

Что вскроет меня весна.

Горы волнуются — «раз»,

Камни дырявят прибой,

Крутится, вертится шар голубой,

Пляшет и падает над головой,

Я в окруженьи метановых глаз,

В шахте пишу молотком на стене,

Жду от тебя только несколько фраз,

Что ты доползешь ко мне.

Вечность — над мостовой,

Утром почти не видна,

Крутится, вертится шар голубой,

Крутится, вертится, хочет упасть,

Как музыкант, чья карьера спилась,

Верую, даст вдохновенье она,

Та, что имеет огромную власть,

Непроданная весна.

Город, стена да стена,

Голый — по горло в зиме,

Вася и Клава грустят у окна,

А космонавт замерзал на луне…

Младший сержант не вернулся с войны…

В штольне шахтёр захлебнулся в огне…

Юный подводник не всплыл с глубины…

Погибшие сны весны…

Чуєш, я знову живий,

Морем дихаю біля вікна,

Крутиться, крутиться куля блакитна,

Крутиться, крутиться над головою,

Як космонавт на холодному Місяці,

Чекаю, щоб мені зателефонувала вона,

Наперекір зимі, що перемогла

Нас незабаром знайде весна.

Час, іду за тобою,

Час, я сутки без сну,

Крутиться, крутиться куля блакитна,

Бігає, падає над головою,

Як водолаз, задихаючись на дні,

Вірю, що пам'ятає і любить вона,

Чекаю, як «лосось натуральний» у вині,

Що розкриє мене весна.

Гори хвилюються — «раз»,

Камені дірявлять прибій,

Крутиться, крутиться куля блакитна,

Скаче і падає над головою,

Я в оточенні метанових очей,

У шахті пишу молотком на стіні,

Чекаю від тебе лише кілька фраз,

Що ти доповзеш до мене.

Вічність над бруківкою,

Вранці майже не видно,

Крутиться, крутиться куля блакитна,

Крутиться, крутиться, хоче впасти,

Як музикант, чия кар'єра спилася,

Вірую, дасть натхнення вона,

Та, що має величезну владу,

Непродана весна.

Місто, стіна та стіна,

Голий - по горло в зимі,

Вася і Клава сумують біля вікна,

А космонавт замерзав на місяці...

Молодший сержант не повернувся з війни...

У штольне шахтар захлинувся у вогні...

Юний підводник не сплив з глибини…

Загиблі сни весни.