Облом - ДДТ

На них облом обрушился в постели, воспоминания от Ильи до Кати

Они лежали и руками грели все, что осталось от родной кровати

Что на душе, под тем вперед и с песней полы прогнили, выступила порча

Жизнь под кроватью тоже интересна, но нужно, чтобы все тайком и молча.

И разбивали лбы вопросов стаи, и терлось что-то о вагины-трубы

Мы наблюдали, злясь, как зарастают их окна чем-то безнадежно грубым.

Глаза слезятся и вползают в щели и с любопытством там следят за нами,

А мы лежали голые в постели, как Lennon с Yoko, воплощая знамя.

Мы руки сшили и связали ноги и стали целым, искренним и важным

К постели этой все пришли дороги и стали ей, она, конечно, каждым

То, что не ясно, то и есть мы сами ты хороша, я тоже не подарок.

Поют за пазухой обглоданные камни закат сегодня сексуально ярок.

Пошли все на … ведь он забросил в сети мы спали вечность, чтоб войти в

реальность

Мечты весной вернулись в свои клети, а идеальное — в материальность.

Ох, было тошно и плясали тени на всем следы отбоя, знаки смерти

Мы умирали — девочка и гений, но не спасли любовь замерзшей Герде.

Горели горы невозможных истин в тени костров сверкали наши слезы

И боль была невыносимо чистой, и жгли нам души преданные грезы.

Беды не ждали вырвавшись из плена свобода же все больше уходила

Ноздрями под рукой — паникадило и крестится у образов измена.

Как верно и чудно любое слово, но далеко от истинного смысла,

Когда пытаешься достичь совсем иного то ничего в башку не входит, кроме свиста

Молчат в кровати теплым одеялом предметы тела — рты, тела и чл*ны

Отчаяние мертвых, знающих все темы и верное, и вечное корыто.

Все люди братья на большой кровати под одеялом не спастись от Рая

Ты подоткнула небеса на вате и золотые зубы Гималаев.

И век грядущий падал небоскребом, и мир весь был от горя снова продан,

И, разрезая тьму голодным ревом кишела тварь непонятого рода.

На них облом обрушився в постелі, спогади від Іллі до Каті

Вони лежали і гріли все, що залишилося від рідного ліжка.

Що на душі, під тим уперед і з піснею підлоги прогнили, виступила псування

Життя під ліжком теж цікаве, але потрібно, щоб усе потай і мовчки.

І розбивали лоби питань зграї, і терлося щось про вагини-труби

Ми спостерігали, злившись, як заростають їх вікна чимось безнадійно грубим.

Очі сльозяться і вповзають у щілини і з цікавістю там стежать за нами,

А ми лежали голі в ліжка, як Lennon з Yoko, втілюючи прапор.

Ми руки пошили і зв'язали ноги і стали цілим, щирим і важливим

До постелі цієї всі прийшли дороги і стали їй, вона, звичайно, кожним

Те, що не ясно, то і є ми  самі ти добра, я  теж не подарунок.

Співають за пазухою обгризене каміння захід сонця сьогодні сексуально яскравий.

Пішли всі на … адже він закинув у мережі ми спали вічність, щоб увійти в

реальність

Мрії навесні повернулися в свої кліті, а ідеальне — в матеріальність.

Ох, було нудно і танцювали тіні на всьому сліди відбою, знаки смерті

Ми вмирали — дівчинка і геній, але не врятували кохання замерзлої Герди.

Горіли гори неможливих істин у тіні багать сяяли наші сльози

І біль був нестерпно чистий, і палили нам душі віддані мрії.

Біди не ждали вирвавшись із полонена свобода що все більше йшла

Ноздрями під рукою — панікадило і хреститься у образів зрада.

Як вірно і чудно будь-яке слово, але далеко від істинного сенсу,

Коли намагаєшся досягти зовсім іншого тонічного в голову не входить, крім свисту

Мовчать в ліжку теплою ковдрою предмети тіла - роти, тіла і члени

Відчай мертвих, які знають усі теми і вірне, і вічне корито.

Всі люди брати на великому ліжку під ковдрою не врятуватися від Раю

Ти підіткнула небеса на ваті і золоті зуби Гімалаїв.

І вік прийдешній падав хмарочосом, і світ весь був від горя знову проданий,

І, розрізаючи темряву голодним ревом, кишла тварюка незрозумілого роду.